Вища рада правосуддя: затримання судді
Вища рада правосуддя – механізми забезпечення затримання і здійснення запобіжних заходів щодо суддів.
В кінці вересня 2016 року розпочалась реалізації судової реформи і Верховною Радою було ухвалено зміни до Конституції щодо правосуддя та новий закон про судоустрій та статус суддів. Документи підписали та офіційно опублікували наприкінці червня 2016 року. В рамках даних змін було передбачено реорганізацію Вищої ради юстиції на Вищу раду правосуддя.
Рішення про реорганізацію було прийнято Верховною радою України 12 січня 2017 року. Як зазначалось по каналам ЗМІ щодо новоствореного органу Петро Порошенко підкреслив наступне: «Орган, який прибирає політичну складову у судовій гілці влади, в першу чергу, з механізмів призначення, переведення та звільнення суддів, надання згоди на затримання чи арешт судді".
Як відомо, в старій редакції Кримінального процесуального кодексу в ст. 482 закріплювались особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу відповідно до яких, затримання судді або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України. У зв`язку з судовою реформою дані функції перейшли до Вищої ради правосуддя.
Окрім зміни суб`єкта надання згоди статтю 482 Кримінального процесуального кодексу було доповнено положенням, відповідно до якого без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до даного пункту передбачено можливість затримання судді без згоди Вищої ради правосуддя внаслідок затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Здавалось би новий механізм здійснення заходів забезпечення кримінального провадження без зайвих бюрократичних схем, однак є свої «але».
Якщо суддю затримано без згоди Вищої ради правосуддя під час або відразу ж після вчинення ним тяжкого або особливо тяжкого злочину і не досягнуто мети даного затримання, то згідно з частиною 2 статті 211 КПК України суддя не пізніше 60 годин повинен бути доставлений до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу. А як вже зазначалось вище, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту здійснюється за обов’язковою згодою Вищої ради правосуддя. А в свою чергу, Вища рада правосуддя розглядає подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом не пізніше п’яти днів з дня отримання подання. У з`язку з цим можна спостерігати, що час на прийняття рішення Вищою радою правосуддя перевищує час затримання особи, а відповідно застосування запобіжного заходу, що мають на меті забезпечити виконання покладених на особу обов'язків органами досудового слідства і запобігання переховування від органів досудового слідства, не реалізовується в повній мірі, оскільки є вірогідність звільнення судді до прийняття рішення Вищою радою правосуддя.
Таким чином вже існують недоліки і неузгодженість з процесуальним законодавством. Дану проблему також не залишила без увагу Генеральна прокуратура. На своїй сторінці в Facebook прес-секретар Генпрокуратури Лариcа Сарган опублікувала наступне повідомлення:
«Генеральною прокуратурою України направлено лист у Вищу раду правосуддя з питань забезпечення виконання вимог закону щодо затримання та утримання судді під вартою.
Метою цього листа було ініціювання Вищою радою правосуддя створення екстрених засідань і зібрання необхідного кворуму її членів для забезпечення невідкладного отримання згоди на утримання судді під вартою…»
Отже, Генеральна прокуратура розділяє точку зору, що сьогоднішній механізм застосування запобіжного заходу щодо судді несе ризики і процесуально некоректно реалізовує принципи кримінального провадження.
Нагадаємо, що вже існували прецеденти з даного приводу, а саме: в грудні 2016 після затримання судді Київського апеляційного адміністративного суду Ігоря Петрика виникла суперечка про те, чи потрібно органам слідства звертатися до Вищої ради правосуддя при необхідності затримання чи арешту суддів, які допустили правопорушення. Внаслідок даної обставини Спеціалізована антикорупційна прокуратура тлумачила, що дозвіл Вищої ради правосуддя не потрібен. Невдовзі Вища рада правосуддя наголосила, що попереднє рішення цього дисциплінарного органу все-таки потрібно і закликав слідчих суддів слідувати позиції саме Вищої ради правосуддя.
Станом на сьогодні дискусії ведуться, Генеральна прокуратура очікує роз`яснень і ініціювання екстрених засідань, склад Вищої ради правосуддя формується, сподіваємось на розумні зміни.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 617
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 260
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35828
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11604
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6299
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3861
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2528