Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
На жаль, у нинішній Україні виникає дедалі більше ситуацій, коли люди МУСЯТЬ обов'язково плакати чи радіти, бо інакше ризикують опинитися серед тих, хто не має гідності, а відповідно і права на життя.
Сьогодні ми мусимо радіти поверненню Надії Савченко.
Не радіти її поверненню та не віддавати належне її визволителю (визволителям?) можуть лише негідники, покидьки та запроданці.
Належати до вищезазначених категорій сумна втіха, тому я також радію і віддаю належне...
Але водночас відчуваю якійсь сум...
Ситуація із Н.Савченко із самого початку до болю нагадувала мені анекдот.
Ранньою весною натовп людей стоїть на мосту і дивиться як поміж уламків криги барахтається і бореться за життя бабуся, яка через необережність впала у воду. Всі волають: "Рятуйте бабусі! Рятуйте бабусю!" і раптом якійсь чолов'яга кидається у воду, хапає бабусі і пливе до берега. За кілька хвилин він таки витягає бабусю на сушу, де її чекає швидка допомога, а його телекамери. Журналісти на випередки, перекрикуючи одне одного питають: Ви справжній герой! Як ви взагалі наважилися кинутися у річку та врятувати стареньку?
Чоловік весь мокрий, здригаючись від холоду, цокаючи зубами, відповідає:
- Як я наважився, не знаю, але ту суку, яка мене зіштовхнула з мосту, я ще знайду!
Надія виходить на сушу, героїнею, безумовно...
Проте що її чекає на березі? Там у неволі вона була символом незламності та героїзму...а тут у парламенті досить швидко перетвориться у кращому випадку на козака Гаврилюка, об'єкт для маніпуляцій та кепкування...у гіршому - на "псевдокомбатів а-ля семенчеко, білецький, мельничук, тетерук та інші" - звичайнісеньке жадібне депутатське бидло, зацікавлене лише у тому щоб якомога швидше і більше нагребсти під себе...
У будь-якому випадку, зовсім скоро, ми побачимо геть іншу Надію...Наскільки те, що ми побачимо, буде відповідати тому образу, який ми за допомогою ЗМІ собі створили в екзальтованій уяві, покаже час.
Але не будемо про погане, бо сьогодні всі МУСЯТЬ радіти.
П.С. насправді, я щиро радію поверненню Надії Савченко в Україну і схиляю голову перед її, безперечно, мужньою поведінкою у полоні, але водночас відчуваю тривогу і сум, передбачаючи її майбутнє в тій державі, за яку вона воювала...
25.05.2016 15:10
Повернення Н.Савченко: з неба на землю
Зовсім скоро, ми побачимо геть іншу Надію...Наскільки те, що ми побачимо, буде відповідати тому образу, який ми за допомогою ЗМІ собі створили в екзальтованій уяві, покаже час.
Колись А.Камю вустами персонажів свого твору стверджував, що ми живемо у суспільстві, де людина, яка не плаче на похоронах власної матері, не має гідності і права на життя.На жаль, у нинішній Україні виникає дедалі більше ситуацій, коли люди МУСЯТЬ обов'язково плакати чи радіти, бо інакше ризикують опинитися серед тих, хто не має гідності, а відповідно і права на життя.
Сьогодні ми мусимо радіти поверненню Надії Савченко.
Не радіти її поверненню та не віддавати належне її визволителю (визволителям?) можуть лише негідники, покидьки та запроданці.
Належати до вищезазначених категорій сумна втіха, тому я також радію і віддаю належне...
Але водночас відчуваю якійсь сум...
Ситуація із Н.Савченко із самого початку до болю нагадувала мені анекдот.
Ранньою весною натовп людей стоїть на мосту і дивиться як поміж уламків криги барахтається і бореться за життя бабуся, яка через необережність впала у воду. Всі волають: "Рятуйте бабусі! Рятуйте бабусю!" і раптом якійсь чолов'яга кидається у воду, хапає бабусі і пливе до берега. За кілька хвилин він таки витягає бабусю на сушу, де її чекає швидка допомога, а його телекамери. Журналісти на випередки, перекрикуючи одне одного питають: Ви справжній герой! Як ви взагалі наважилися кинутися у річку та врятувати стареньку?
Чоловік весь мокрий, здригаючись від холоду, цокаючи зубами, відповідає:
- Як я наважився, не знаю, але ту суку, яка мене зіштовхнула з мосту, я ще знайду!
Надія виходить на сушу, героїнею, безумовно...
Проте що її чекає на березі? Там у неволі вона була символом незламності та героїзму...а тут у парламенті досить швидко перетвориться у кращому випадку на козака Гаврилюка, об'єкт для маніпуляцій та кепкування...у гіршому - на "псевдокомбатів а-ля семенчеко, білецький, мельничук, тетерук та інші" - звичайнісеньке жадібне депутатське бидло, зацікавлене лише у тому щоб якомога швидше і більше нагребсти під себе...
У будь-якому випадку, зовсім скоро, ми побачимо геть іншу Надію...Наскільки те, що ми побачимо, буде відповідати тому образу, який ми за допомогою ЗМІ собі створили в екзальтованій уяві, покаже час.
Але не будемо про погане, бо сьогодні всі МУСЯТЬ радіти.
П.С. насправді, я щиро радію поверненню Надії Савченко в Україну і схиляю голову перед її, безперечно, мужньою поведінкою у полоні, але водночас відчуваю тривогу і сум, передбачаючи її майбутнє в тій державі, за яку вона воювала...
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
Топ за тиждень
- Як зруйнувати країну 353
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 204
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 116
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 114
Популярне
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
35131
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11532
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 10474
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
9513
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 9096
Контакти
E-mail: [email protected]