Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
За великим рахунком, Україні вистачило би5-7 років, аби стати другим Гонконгом чи Південною Кореєю або іншою світовою«Меккою» глобальних інвестицій. Досвід карколомних реформ у Грузії після 2003року або в Польщі на початку 90-х – яскравий тому приклад. Але рухатисядо цього треба системно, не гальмуючи поступальний рух реформ тертям овузькокорпоративні лобістські інтереси.
На жаль, саме останнє відбуваєтьсясьогодні довкола законопроекту №3132 щодо оптимізації процедури банкрутства.Незбалансованість правової процедури вирішення неплатоспроможності суб’єктівгосподарювання та її невідповідність в Українісвітовим практикам зменшують рівень зацікавлення інвесторів вкладати власнікапітали в український бізнес.
Найбільш показово ці ризики відображені впозиції України в рейтингу Doing Business, який щороку оголошує Світовий банк. Сьогодні Україна в рейтингуперебуває на «респектабельному» - у великих лапках - 83-му місці зі 189 країнсвіту. Що стосується питань банкрутства, то тут ми взагалі в аутсайдерах– на 141 місці. Перед нами М’янма і Гондурас, позаду – Сьєрра-Леоне і Нігерія.При всій повазі до цих країн, для України з її амбіціями - не зовсім гіднеспівтовариство...
І за таких умов Верховна Рада днями вкотревідклала розгляд законопроекту №3132. Причини цього потребують окремої уваги.Відразу зазначу, що це не конфлікт гілок влади, як трапляється зазвичай. Зарадиреалізації цього законопроекту Мінюст відмовився від власної версії змін(законопроекту №3163) на користь депутатських ініціатив. Натомість досягнутодомовленості, що пропозиції Мінюсту будуть враховані парламентом до другогочитання.
Отже, «диявол», очевидно, не в деталях, ав інтересах. Тут варто згадати про обговорення законопроекту напередодні.Залучалися експерти з EasyBusiness, Центру комерційного права, Незалежноїасоціації банків України, Асоціації правників України та інших організацій. І,от, у День соборності України на засіданні робочої групи, яке скликав Мінюстсаме для обговорення реформ у сфері банкрутства, тієї-таки соборності відвертозабракло.
Спершу на засіданні було реанімовано давнюідею урівняти заставних і конкурсних кредиторів в праві на голосування. Цяпропозиція надає кредитору, чиї вимоги забезпеченізаставою, надзвичайну перевагу, яка йому не належить ні за буквою українськогозакону, ні за практикою, прийнятою в розвинених країнах.
Не буду сперечатися, що сьогоднішнєзастосування автоматизованої системи вибору не ідеальне. Отже, потрібно надатиможливість найбільшим кредиторам взяти участь у виборі кандидатури з-поміжнеупереджених арбітражних керуючих, визначених системою.
Як показує практика, кредитор із найбільшим розміром вимог до боржника ініціюєбанкрутство насправді не так часто. Зазвичай саме ці кредитори готові зачекати,надаючи боржникові можливість реструктурувати проблемну заборгованість та«виплисти» на рівень платоспроможності будь-якими шляхами.
Зараз кожен заставний кредитор присхваленні плану санації має право вето, навіть маючи вимогу розміром у 100 грн.У той час як світова практика рекомендує проводити голосування заставнихкредиторів з цього питання за принципом пріоритету більшості голосів. Це - щеодна складова “тертя”, яка не даватиме цьому законопроектові поштовху в життята позбавляє самих ініціаторів конструктиву й одностайності.
Більше того, зазначу, що хибно керуватисяпринципом, за яким усі боржники – виключно шахраї й недобросовісніпозичальники. Адже процес банкрутства – це не тавро, як прийнято розуміти напобутовому рівні, а сигнал до взаємодії основнихкредиторів щодо такого ж як і вони учасника ринку.
Показово деструктивним єшироко вживане порівняння боржника зі смертельно хворим пацієнтом… Річ у тім, щокеруючись такими метафорами неможливо покращити становище не лише одного«хворого» пацієнта, а й всієї української економіки загалом. Якщо інвестиційнийклімат у нас не зміниться, вся економіка опиниться вже не на «реанімаційномуліжку», а на смертнім одрі.
В умовах інвестиційного голоду, постійногоаутсайдерства України у конкурсі на міжнародний інвестиційний інтересліквідність нашої економіки вже практично нічим підтримувати. Про це свідчитьяк уповільнений дрейф національної валюти, так і дедалі прогресуючі ризики уцілому спектрі галузей економіки.
Прийняття законопроекту №3132 – перший,але системний крок на шляху до ефективного вирішення неплатоспроможностікомпаній. Відсутність цього кроку, по суті - ще одне «червоне світло» передочима міжнародних інвесторів, якщо йдеться про участь їхніх капіталів вукраїнських бізнес-проектах.
Зрештою, закликаю всіх партнерів спільнопрацювати на ключовий національний інтерес – пожвавлення інвестиційного попитуна українські бізнес-проекти та вдосконалення регуляторної бази українськоїекономіки.
03.02.2016 13:11
Інвестиційний голод плюс банкрутизація всієї країни
Годі нагадувати, наскільки важливі сьогодні для української економіки реальні покращення умов ведення бізнесу та радикальна лібералізація регуляторної бази. Наскільки обережно урядові слід ставитися до захисту інвестицій та підвищення репутації України як
Годі нагадувати, наскільки важливісьогодні для української економіки реальні покращення умов ведення бізнесу тарадикальна лібералізація регуляторної бази. Наскільки обережно урядові слідставитися до захисту інвестицій та підвищення репутації України якбізнес-орієнтованої держави.За великим рахунком, Україні вистачило би5-7 років, аби стати другим Гонконгом чи Південною Кореєю або іншою світовою«Меккою» глобальних інвестицій. Досвід карколомних реформ у Грузії після 2003року або в Польщі на початку 90-х – яскравий тому приклад. Але рухатисядо цього треба системно, не гальмуючи поступальний рух реформ тертям овузькокорпоративні лобістські інтереси.
На жаль, саме останнє відбуваєтьсясьогодні довкола законопроекту №3132 щодо оптимізації процедури банкрутства.Незбалансованість правової процедури вирішення неплатоспроможності суб’єктівгосподарювання та її невідповідність в Українісвітовим практикам зменшують рівень зацікавлення інвесторів вкладати власнікапітали в український бізнес.
Найбільш показово ці ризики відображені впозиції України в рейтингу Doing Business, який щороку оголошує Світовий банк. Сьогодні Україна в рейтингуперебуває на «респектабельному» - у великих лапках - 83-му місці зі 189 країнсвіту. Що стосується питань банкрутства, то тут ми взагалі в аутсайдерах– на 141 місці. Перед нами М’янма і Гондурас, позаду – Сьєрра-Леоне і Нігерія.При всій повазі до цих країн, для України з її амбіціями - не зовсім гіднеспівтовариство...
І за таких умов Верховна Рада днями вкотревідклала розгляд законопроекту №3132. Причини цього потребують окремої уваги.Відразу зазначу, що це не конфлікт гілок влади, як трапляється зазвичай. Зарадиреалізації цього законопроекту Мінюст відмовився від власної версії змін(законопроекту №3163) на користь депутатських ініціатив. Натомість досягнутодомовленості, що пропозиції Мінюсту будуть враховані парламентом до другогочитання.
Отже, «диявол», очевидно, не в деталях, ав інтересах. Тут варто згадати про обговорення законопроекту напередодні.Залучалися експерти з EasyBusiness, Центру комерційного права, Незалежноїасоціації банків України, Асоціації правників України та інших організацій. І,от, у День соборності України на засіданні робочої групи, яке скликав Мінюстсаме для обговорення реформ у сфері банкрутства, тієї-таки соборності відвертозабракло.
Спершу на засіданні було реанімовано давнюідею урівняти заставних і конкурсних кредиторів в праві на голосування. Цяпропозиція надає кредитору, чиї вимоги забезпеченізаставою, надзвичайну перевагу, яка йому не належить ні за буквою українськогозакону, ні за практикою, прийнятою в розвинених країнах.
Конкурс завжди існує там, де є ризикнезадоволення вимог. У квазіконкурсному процесі за сценарієм заставнихкредиторів виграють лише вони. Відбудеться разючий дисбаланс. Натомість, якщозаставний кредитор бажає рівності, то було б логічним і відмовитися відзабезпечення.
На інший камінь спотикання вчорашніпартнери за законодавчою ініціативою наштовхнулися у питанні виборурозпорядника майна – кандидатури арбітражного керуючого. Зновупропонувалося зробити це виключною прерогативою ініціюючого кредитора. На цьому«соборність» обговорення остаточно посипалася.
На інший камінь спотикання вчорашніпартнери за законодавчою ініціативою наштовхнулися у питанні виборурозпорядника майна – кандидатури арбітражного керуючого. Зновупропонувалося зробити це виключною прерогативою ініціюючого кредитора. На цьому«соборність» обговорення остаточно посипалася.
Не буду сперечатися, що сьогоднішнєзастосування автоматизованої системи вибору не ідеальне. Отже, потрібно надатиможливість найбільшим кредиторам взяти участь у виборі кандидатури з-поміжнеупереджених арбітражних керуючих, визначених системою.
Як показує практика, кредитор із найбільшим розміром вимог до боржника ініціюєбанкрутство насправді не так часто. Зазвичай саме ці кредитори готові зачекати,надаючи боржникові можливість реструктурувати проблемну заборгованість та«виплисти» на рівень платоспроможності будь-якими шляхами.
Навіть якщо сторонине знайшли досудового консенсусу і до справи була залучена Феміда, найбільшбажаним результатом ефективного судового процесу також є поступове відновленняплатоспроможності боржника – так звана санація. Отже, часткове поверненняборжника у бізнес, а не цілковите виключення з нього.
Зараз кожен заставний кредитор присхваленні плану санації має право вето, навіть маючи вимогу розміром у 100 грн.У той час як світова практика рекомендує проводити голосування заставнихкредиторів з цього питання за принципом пріоритету більшості голосів. Це - щеодна складова “тертя”, яка не даватиме цьому законопроектові поштовху в життята позбавляє самих ініціаторів конструктиву й одностайності.
Більше того, зазначу, що хибно керуватисяпринципом, за яким усі боржники – виключно шахраї й недобросовісніпозичальники. Адже процес банкрутства – це не тавро, як прийнято розуміти напобутовому рівні, а сигнал до взаємодії основнихкредиторів щодо такого ж як і вони учасника ринку.
Показово деструктивним єшироко вживане порівняння боржника зі смертельно хворим пацієнтом… Річ у тім, щокеруючись такими метафорами неможливо покращити становище не лише одного«хворого» пацієнта, а й всієї української економіки загалом. Якщо інвестиційнийклімат у нас не зміниться, вся економіка опиниться вже не на «реанімаційномуліжку», а на смертнім одрі.
В умовах інвестиційного голоду, постійногоаутсайдерства України у конкурсі на міжнародний інвестиційний інтересліквідність нашої економіки вже практично нічим підтримувати. Про це свідчитьяк уповільнений дрейф національної валюти, так і дедалі прогресуючі ризики уцілому спектрі галузей економіки.
Прийняття законопроекту №3132 – перший,але системний крок на шляху до ефективного вирішення неплатоспроможностікомпаній. Відсутність цього кроку, по суті - ще одне «червоне світло» передочима міжнародних інвесторів, якщо йдеться про участь їхніх капіталів вукраїнських бізнес-проектах.
Зрештою, закликаю всіх партнерів спільнопрацювати на ключовий національний інтерес – пожвавлення інвестиційного попитуна українські бізнес-проекти та вдосконалення регуляторної бази українськоїекономіки.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
Топ за тиждень
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 456
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 98
Популярне
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8684
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7459
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4235
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3616
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 3141
Контакти
E-mail: [email protected]