Прозорі державні закупівлі в Україні ніколи не стануть реальністю?
На веб-порталі МЕРТ 11.03.2014 року опубліковано “нову редакцію” проекта Закону України “Про здійснення державних закупівель”, завдяки якому вже новий уряд А. Яценюка не планує запроваджувати та втілювати в життя існуючі прозорі, та саме головне ефективні,
На веб-порталі МЕРТ 11.03.2014 року опубліковано “новуредакцію” проекта Закону України “Про здійснення державних закупівель”, завдякиякому вже новий уряд А. Яценюка не планує запроваджувати та втілювати в життяіснуючі прозорі, та саме головне ефективні, механізми зменшення витратбюджетних коштів.
Для того щоб усвідомити тіньову гру нового Уряду, до речіобраного Євромайданом, потрібно зрозуміти, які зміни передбачаються у новомузаконопроекті.
Автори вказаного документу особливий наголос роблять натому, що зобов'язали до звітності державні та комунальні підприємства, якібули виведені з під дії ЗУ “Про здійснення державних закупівель” ще в 2012 рокуурядом М.Азарова.
На перший погляд здавалося б, що це цілком ефективниймеханізм контролю витрачання коштів державними та комунальними підприємствами.Але запропонована норма дозволяє здійснювати, так названий, контроль вже післяукладання угод, а не під час вибору найкращої пропозиції від потенційнихпостачальників. Тобто за великим рахунком керівники вказаних підприємств будутьвизначати постачальника на власні побажання та на власний розсуд, а вже потімінформувати про це суспільство.
Чи буде такий контроль ефективним? Звичайно — НІ! Контрольза закупівлями буде максимально ефективним лише у тому випадку, коли йогобудуть здійснювати контролюючі органи та громадські організації на кожномуетапі від оголошення тендеру до укладання договору. Лише можливість такогодоступного, оперативного та публічного контролю дозволить зупинити розкраданнядержавних та місцевих коштів.
Дуже цікавим, а разом з тим і сумнівним, залишається тойфакт, що уряд А. Яценюка виключає із законопроекту саме той метод проведеннязакупівель, який дозволяє проводити вказаний контроль, — електроннийреверсивний аукціон.
Тобто вже зараз ми чітко бачимо, що якщо уряд М.Азарова хочі саботував протягом 1,5 року, але ініціював зміни у порядок проведення держзакупівель,то теперішні посадовці Міністерства економічного розвитку та торгівлі підкерівництвом П. Шеремети відкрито відмовляються від впровадження прозорого тапередового інструменту використання державних коштів.
В таких розвинених країнах як Швеція, Великобританія,Німеччина, Австрія та багато інших, а також провідних комерційних підприємствахтаких як компанії групи СКМ, групи “Приват”, корпоарція “Microsoft” і т.д.процедура електронних закупівель знайшла своє ефективне застосування. Наприкладвсесвітньовідомій компанії General Electric вдалося зекономити 20% коштів на процедурізакупівель.
Також у вказаному законопроекті не передбачено проведеннязакупівель визначених категорій товарів на товарних біржах.
Нагадую, що ідею запровадження державних закупівель натоварних біржах однорідних та взаємозамінюючих товарів (зернові, метал,вугілля, пально-мастильні матеріали тощо) пропонував ще П.Порошенко. Досвідрозвинених країн світу нарешті повиненпереконати українських чиновників у тому, що біржова торгівля є дійсно прозориммеханізмом ціноутворення та ефективним щодо управління бюджетними коштамипри здійсненні державних закупівель.
Невже гасла про прозорість використання бюджетних коштів,які проголошували нинішні представники Уряду на Євромайдані, перетворяться взвичайний популізм та само-піар? Невже й надалі, та при новій владі, державнийбюджет буде потерпати через відсутність прозорих механізмів управління країною?
Український народ боровся йбуде боротись за впровадження якісних і нових методів державного управління, ане просто за зміну облич в державних органах влади.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 32171
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 29992
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25130
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8231
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7483