Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес
Польща – ключовий напрямок інвестицій для українського бізнесу з виходом на ринки ЄС.
З початком війни в Україні Польща стала не лише безпечним місцем для роботи українських компаній, а й привабливим місцем для інвестицій. В умовах руйнування інфраструктури, збоїв у ланцюгах постачання та динамічної економічної ситуації багато підприємців з України вирішили інвестувати принаймні частину свого капіталу в Польщу, яка, окрім очевидної переваги територіальної та культурно-мовної близькості, має відносно великий ринок, стабільність, добре розвинену інфраструктуру. Все це в майбутньому також забезпечує можливість подальшої експансії на ринки Європейського Союзу.
Наразі найбільший інтерес українського бізнесу зосереджений у таких секторах, як логістика та транспорт, будівництво, IT та технології, послуги та сектори, пов’язані з виробництвом продуктів харчування.
Крім того, велика кількість українських громадян у Польщі вплинула на розвиток сектору роздрібної торгівлі та електронної комерції, оскільки компанії бачать потенціал у наданні продуктів та послуг, адаптованих до потреб української громади в Польщі. Тому створюються нові магазини, як стаціонарні, так і онлайн, які пропонують українську продукцію, що допомагає задовольнити потреби цієї групи споживачів. Таку ж тенденцію ми могли спостерігати, наприклад, у Великій Британії, під час економічної міграції поляків, після вступу Польщі до Європейського Союзу та відкриття кордонів для заробітчан.
Як я вже зазначала, найбільший інтерес викликає сфера нерухомості та будівництва. Стрімке зростання кількості українських громадян у Польщі збільшило попит на квартири та комерційні приміщення. Деякі девелоперські та будівельні компанії з України, спостерігаючи цю тенденцію, вирішують реалізовувати нові проекти будівництва, як житлового, так і комерційного призначення. Ці інвестиції не тільки допомагають задовольнити зростаючий попит на нерухомість, але й сприяють економічному зростанню Польщі. Варто зазначити, що окрім інвестицій, у будівельному секторі працює найбільша кількість невеликих одноосібних компаній, зареєстрованих громадянами України (ФОП), які зазвичай спеціалізуються на ремонтно-оздоблювальних роботах.
У свою чергу, геополітичні зміни та руйнування ключових транспортних шляхів в Україні призвели до того, що Польща – завдяки своєму стратегічному розташуванню та добре розвиненій дорожній та залізничній інфраструктурі – стала основним логістичним центром експорту та імпорту товарів для багатьох українських компаній. Водночас українські інвестиції в польські логістичні центри відіграють все більшу роль у регіональному розвитку, особливо через інтенсивну торгівлю та необхідність альтернативних транспортних шляхів після блокади портів на Чорному морі. Важливим учасником цього процесу є група Метінвест, яка з початку війни інвестувала у розвиток логістичних центрів у Польщі, створюючи таким чином стабільний ланцюжок постачання української сировини для виробництва сталі в Європу.
Крім того, Українська державна залізниця «Укрзалізниця» створила спільне підприємство для збільшення експорту вантажів з України на захід через польсько-український кордон. Ця співпраця передбачає організаційні та технічні рішення, що вкрай важливо в умовах блокади українських морських портів. Таким чином, українські інвестиції в логістичні центри в Польщі відображають ширшу тенденцію економічної співпраці між двома країнами, яка також включає металургійну, залізничну та транспортну галузі, допомагаючи Україні знайти альтернативні шляхи експорту до Європи та світових ринків.
Виробничий сектор, особливо пов'язаний з легкою та харчовою промисловістю, є ще однією галуззю економіки, в яку українські компанії все більше готові інвестувати. Польські заводи пропонують стабільні умови для виробництва, а доступ до ринків ЄС означає, що цю продукцію можна легко експортувати. Багато українських підприємців переносять свої виробничі підприємства до Польщі, щоб уникнути ризиків, пов’язаних з війною, водночас отримати переваги від більш передбачуваного регуляторного середовища та нижчих витрат на логістику.
Протягом багатьох років Польща була визнана одним із найважливіших ІТ-центрів Європи з розвиненою інфраструктурою та широким колом кваліфікованих спеціалістів. Для українських технологічних компаній Польща стала природним місцем для переїзду та розвитку, особливо після початку війни. У Польщі є не лише філії відомих українських IT-компаній, а й стартапи, які шукають стабільне середовище для ведення бізнесу. Пропонуючи підтримку у сфері цифровізації, електронної комерції, кібербезпеки та штучного інтелекту, українські компанії доповнюють польський ринок, впроваджуючи нові ідеї та інновації.
Інвестиції українського бізнесу в Польщу мають велике значення для обох країн. Завдяки їм створюються нові робочі місця на польському ринку, що в свою чергу однозначно стимулює економічне зростання, а українські компанії знаходять стабільність у Польщі та вихід на нові ринки та набувають досвіду ведення бізнесу в країні Європейського Союзу.
У довгостроковій перспективі, я думаю, можна очікувати подальшого зростання інтересу до Польщі як місця для розвитку бізнесу, особливо в контексті запланованої реконструкції України.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 710
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 598
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 232
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35757
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11576
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10920
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5953
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 2907