Уряд хоче дорозпродати усі активи?
Головне правило бізнесу: «купуй коли дешево – продавай коли дорого». Але останні події вкотре підтвердили, що влада не збирається працювати як ефективний господар.
Головне правило бізнесу: «купуй коли дешево – продавай колидорого». Алеостанні події вкотре підтвердили, що владане збирається працювати як ефективний господар.
Нещодавно у Києві відбулася грандіозна «Міжнароднаконференція допомоги Україні» за участю перших осіб України, представниківкрупного міжнародного бізнесу. Та замість презентації інвестиційних проектів українськийУряд просто поінформував міжнародну бізнес-спільноту про наші державні активи.Очевидно, що ці активи в подальшому будуть продані за заниженими цінами. А якінакше – враховуючи низькі кредитні рейтинги країни та негативний інвестиційнийклімат в умовах військового конфлікту.
Як свідчить статистика, за останній рікіноземний капітал тікає з України. За 2014 рік залучено мізерні 2,5$ млрд. –вчетверо менше, ніж у порівнянні з попередніми роками. Відтік капіталу за цейперіод склав 1,35 $ млрд. (курсова різниця – «мінус» 12,3 $млрд.) Томусподіватись на те, що великі інвестиції прийдуть самі, просто наївно – бізнесдобре відчуває ризики втрати вкладених коштів та неотримання прибутку.
Проте Україна отримала великий шанс: значнакількість країн у своїй спільній антивійськовій позиції, бажаючи допомогтикраїні провести економічні реформи, зібрались, щоб отримати чіткі меседжі від нашоївлади. Зокрема, отримати відповіді на питання: «Куди вкласти кошти, щоботримати зростання економіки та покращення добробуту населення? На що плануєУряд витрачати кошти допомоги? Чи можна Уряду довіряти?». Але відповіді на ціпитання перед ними, як на базарі виставили топ-100 державних підприємств, середяких авіа та морські порти, підприємства авіабудування, хімічної промисловості,енергетичної інфраструктури.
Результат очевидний: з 500 гостей з понад50 країн лише одиниці висловили готовність інвестувати. І обсяг цих коштів не є значним в порівнянні із тимипотребами, які сьогодні конче потрібні країні для відбудови зруйнованихоб’єктів, на оновлення майже зношених по всіх сферах діяльності основних фондівта створення точок зростання, які б мали «завести» двигун економіки.
Прем’єр підсумував, що вже цього рокуУкраїна очікує до 3 млрд дол. інвестицій. Найбільший обсяг інвестицій прийде післяприйняття закону про приватизацію державних об'єктів. Але чи є приватизаціяінвестуванням в реальний сектор? Насправді це перехід активу від одноговласника до іншого, при цьому не відбувається відтворення основних засобіввиробничого чи невиробничого призначення, створення нових, чи реконструкція ірозвиток наявних основних засобів, включно з об'єктами соціальної сфери. Післяприватизації, в залежності відконтракту, це може бути наслідком, але зовсім не факт, що відбудеться напрактиці в умовах недосконалого українського приватизаційного законодавства тасудової системи.
Результати длядержави будуть плачевними. По-перше, вона втратить свої активи за мізернувартість. НатомістьУряд міг би, враховуючи попередніпомилки, навчитись ефективно управляти державними об’єктами. Як свідчатьофіційні дані, надходження до державного бюджету від управління державноювласністю за останні роки перевищили доходи від приватизації, за виняткомпродажу стратегічних активів. За останні п'ять років доходи від приватизаціїстановили майже 6 млрд грн, а від управління - понад 18 млрд грн. Проданіпідприємства і далі приносили б прибуток у бюджет без їх відчуження.
По-друге, кошти від приватизації підуть на«проїдання», оскільки інвестиційних проектів, куди в цьому випадку доцільнобуло б вкласти кошти від приватизації, у влади все ще немає. А тепер вже і небуде важливих та ефективних державних підприємств, дивіденди від діяльностіяких щороку отримував бюджет для подальшого перерозподілу на соціальні таінвестиційні цілі.
Висновок: поки не пізно, владі слідзмістити акценти на пошук реальних проектів розвитку та не продавати державніактиви за безцінь. А під час наступних інвестиційних конференцій в США таНімеччині спробувати повернути собі імідж мислячого управлінця та презентуватисаме інвестиційні проекти, а не державні активи для розбазарювання. Для цьогодержава має розробити ефективну інвестиційну політику. Наразі усе свідчить проте, що Уряд самоусунувся від управління інвестиційним процесом, суттєвогальмуючи економічний розвиток країни.
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
14310
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 10257
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 8789
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 8106
-
Росіяни вивели війну дронів на новий рівень, Україні потрібні нові інженерні рішення
Думка 6747