Факсимільний підпис у ЗЕД-контрактах
Поради від юриста: як правильно можна його використовувати.
Днями ми отримали запит на консультацію: чи можна використовувати факсимільний підпис у документах на виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів)?
Щоб відповісти на це питання, ми проаналізували низку нормативних актів.
Почнемо з ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України:
«2. Форма й порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов’язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами».
Більше інформації нам дає ч. 3 ст. 31 Закону України «Про міжнародне приватне право»:
«3. Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України».
Подібна норма міститься й у ч. 2 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:
«Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі».
Які ж є нюанси щодо застосування простої письмової форми?
У цьому випадку ми звернемося до ст. 207 Цивільного кодексу України:
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо:
— його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;
— воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку;
— він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Для юридичних осіб укладення договорів відбувається шляхом їх підписання уповноваженими представниками сторін.
Щодо використання факсимільного підпису, норма ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України говорить нам про наступне:
«3. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів».
Аналізуючи цю норму, маємо такі можливі випадки використання факсимільного підпису:
— у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства;
— за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
З огляду на положення ч. 4 ст. 6 Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:
«Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України», —
та відсутність будь-яких прямих заборон на використання факсимільного підпису, —
Застосування факсимільного підпису в актах, інформаційних листах, специфікаціях, додатках та інших документах до зовнішньоекономічного договору (контракту), може вважатися правомірним за наявності письмової згоди сторін, у якій мають міститися відповідні аналоги власноручних підписів представників сторін та чітко прописано, в яких документах використовується факсимільний підпис.
P.S. З огляду на те, що законодавство допускає навіть укладення самого зовнішньоекономічного договору (контракту) за допомогою факсимільного підпису (за наявності письмового погодження сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів), — рекомендуємо:
— основний зовнішньоекономічний договір (контракт) — укладати власноруч,
— а документи щодо його реалізації (специфікації, акти, додатки тощо), за письмовим погодженням сторін, — укладати за допомогою факсимільного підпису.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 14.05.2025 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 32688
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
12260
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 8385
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7303
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 6248