Податкова амністія та непрямі методи визначення доходів: як вони пов'язані?
Чому ця на перший погляд вигідна «акція» від держави може не стати виграшною — думки сертифікованого спеціаліста з фінансового моніторингу
30.03.2021 р. Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5153), поданий Президентом України (Постанова ВР 30 березня 2021 року N 1362–IX).
Мета законопроєкту — стимулювання детінізації доходів. Це відбувається через підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.
То що ж таке податкова амністія?
Законопроєктом № 5153 розділ XX Податкового кодексу України «Перехідні положення» доповнено підрозділом 94 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб», п. 1 якого надано визначення поняття «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування» (податкова амністія), а саме:
«Одноразове (спеціальне) добровільне декларування — особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року».
З огляду на положення Законопроєкту № 5153, постають логічні питання:
1. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування — це одноразова «акція» держави, але яка мета, з огляду на завдання державних інститутів, переслідується?
2. Стимулювання детінізації доходів і підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування — це:
— вже завершена загальнодержавна процедура боротьби з ухиленням від оподаткування доходів громадян;
— чи це підготовка для впровадження «жорсткішого» контролю за доходами громадян із застосування специфічних методів їх визначення?
Розглядаючи поставлені питання, потрібно зазначити, що прийняття будь-яких законів має своїм підґрунтям основи державної політики. А державна політика України, незалежно від осіб, що приходять до влади, рухається в сторону оптимізації контролю за надходженнями та витратами громадян.
При чому, окремий інтерес приділяється доходам і витратам:
— публічних осіб,
— державних діячів і пов’язаних із ними особам,
— а також кінцевим реальним бенефіціарним власникам бізнесу.
Окремо прийняте законодавство щодо разової податкової амністії як для держави, — не буде мати ані економічного, ані політичного ефекту (і не важливо — позитивного чи негативного).
А от прийняття законодавства щодо застосування непрямих методів визначення доходів громадян — це буде актом державної (в тому числі політичної) волі, що дійсно буде мати як економічні, так і політичні наслідки.
Що таке непрямі методи?
Це визначення сум податкових зобов’язань платників податків за оцінкою їхніх витрат. Водночас визначення цих сум здійснюється за допомогою інформації, джерелом одержання якої є не тільки звітність та первинні документи.
До чого ж тут податкова амністія, та який зв’язок між податковою амністією та застосуванням непрямих методів визначення доходів громадян?
Непрямі методи визначення доходів громадян застосовуються для того, щоб встановити факт відповідності чи невідповідності витрат окремо взятого громадянина його доходам. Відтак, якщо витрати перевищать доходи, держава отримає право застосувати заходи контролю та примусу у зв’язку з ухиленням від оподаткування доходів.
Застосування податкової амністії дозволяє державі визначити:
— рівень заможності громадян;
— розмір доходів;
— та обсяг активів, які належать окремому громадянину станом на певну дату.
Отже, які висновки:
Застосовувати окремо тільки податкову амністію або окремо тільки непрямі методи визначення доходів громадян — нелогічно. А тому після прийняття закону щодо податкової амністії наступним кроком — не через рік чи два, а одразу — має бути законодавче впровадження застосування непрямих методів визначення доходів громадян.
31 травня профільний комітет надав порівняльну таблицю з поправками до другого читання після аналізу зауважень Головного юридичного управління. Тож очікуємо вже скоро на розгляд оновленого законопроєкту та рекомендуємо слідкувати за експертними матеріалами на цю тему
Порада: будьте уважні, пильнуйте за оподаткуванням ваших доходів та правильно рахуйте витрати!
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 617
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 260
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35828
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11604
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6299
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3861
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2528