Дипломатія за Зеленським: як напроситися на “братські” консультації
“Позбавлений сенсу набір літер” створив велику прогалину в дипломатичному іміджі українського президента.
Моментальна жорстка рішуча заява українського президента на інформацію про можливе повернення Росії до «Великої вісімки». Пам’ятаєте її? Ні, адже її не було. Був запізнілий невдалий коментар Володимира Зеленського на його Facebook-сторінці.
Нахабне різке безтактне звернення МЗС Росії до президента України щодо його допису. Пам’ятаєте його? Авжеж, бо російські політики зазвичай не баряться з тим, аби «мокнути» когось у власні помилки, та не підбирають для цього евфемізмів. «Вам підсунули позбавлений сенсу набір літер», «Буду Вас по-братськи періодично консультувати» - таке важко не запам’ятати.
Володимир Зеленський отримав черговий гол у власні ворота. Бо на полі дипломатичної комунікації почувається непевно і досить нервово. Росія ж вміло грає на слабкостях українського президента. У першу чергу, на його недосвідченості у питаннях міжнародних відносин.
Які ключові помилки допустив Зеленський
1. Швидкість реакції.
Президент досі не розібрався з тим, що у публічних комунікаціях виграє той, хто першим скаже своє слово. Особливо, коли учасником дискусії є Росія. Особливо, у світі інформаційного фаст-фуду, де новина живе не довше доби. Коментар наступного дня – це не реакція на подію, це створення нового приводу, яким російські дипломати не забарилися скористатися. Володимир Зеленський мав відреагувати того ж дня, коли ЗМІ почали поширювати новину про можливість повернення РФ до «Великої вісімки». Більше того, протягом години, аби переспрямувати вектор дискурсу в потрібне йому русло, створити власну інформаційну картину ситуації, розставити правильні акценти.
2. Facebook-комунікація.
Дипломатія не твориться у соцмережах. Facebook – це один із майданчиків, що допомагає поширювати меседж якнайшвидше та на якомога більшу аудиторію. Проте для заяв міжнародного рівня існують інші, «дорослі» канали: листи, телефонні дзвінки, особисті зустрічі. Під час передвиборчих перегонів Володимир Зеленський обіцяв, що переведе максимум державних процесів у електронну площину. Але починати цей перехід зі сфери дипломатії, говорити з іншими країнами, більше того, з країною-агресором за допомогою посту в Facebook – не дуже професійно.
3. Деперсоналізація.
Українському Президентові слід було підняти слухавку і зателефонувати. Президентам США і Франції, які, згідно інформації ЗМІ, є ініціаторами повернення Росії до G8. Канцлерці Німеччини Ангелі Меркель та прем'єр-міністру Великобританії Борису Джонсону, які у цьому питанні є союзниками України, бо висловили незгоду з такою ініціативою. З цього починається дипломатія – зі спілкування з лідерами.
4. Риторика.
Результатом дипломатичних перемовин мали стати новини від Офісу президента України, у яких декларувалася б підтримка нашої країни закордонними партнерами у російському питанні. А сама риторика мала бути різкою, влучною, прагматичною, наповненою смислами. “Донбас страждає від війни”, “серйозний сигнал світу” – це несерйозні слова для офіційної заяви щодо важливого для країни питання.
У цій дипломатичній битві Росія показала Україні майстер-клас із комунікацій. Адже все, що ми запам’ятали, це “позбавлений сенсу набір літер”. Повільна реакція, обрання хибних каналів комунікації, слабкий сторітелінг створили велику прогалину в іміджі українського президента на теренах дипломатії.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 711
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 599
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 238
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35782
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11585
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6003
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3173
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 1915