Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні
Як не платити ПДФО з прибутку КІКом: оптимізація та звітність іноземних холдингів
КІК, нерозподілений прибуток і ПДФО: головне у 2025 році
З 2022 року українські контролюючі особи іноземних компаній стикаються з новими податковими реаліями. Законодавство про контрольовані іноземні компанії (КІК) остаточно набрало чинності, і з того часу питання сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з нерозподіленого прибутку КІК стало актуальним як ніколи.
Ставка 18% ПДФО ( стандартна ставка) плюс 5% (з 2025 року) військового збору (разом 23%) може суттєво зменшити фактичний дохід бенефіціара. Проте не все так однозначно: у рамках чинного законодавства існують законні механізми, які дозволяють оптимізувати або відтермінувати податкове навантаження. (якщо, мова про отримані девіденди від іноземної компанії, громадянином України, тоді застосовується п.167.5 ПКУ - і ставка ПДФО складає 9%)
Який прибуток вважається оподатковуваним?
Закон зобов’язує подавати звітність по КІК, навіть якщо прибуток не розподіляється у вигляді дивідендів. Але сплата податків виникає лише за певних умов, наприклад, коли компанія отримала прибуток та не підпадає під звільнення, а її контрольована особа — резидент України.
І тут з’являється головне питання: чи завжди треба платити ПДФО з нерозподіленого прибутку? Ні, не завжди.
Юридичні тонкощі, які варто врахувати
Платник може не сплачувати ПДФО з нерозподіленого прибутку КІК, якщо виконує одну з умов:
КІК зареєстрована в юрисдикції, з якою укладена конвенція про уникнення подвійного оподаткування, і її ефективна ставка податку не менша за 13%;
КІК є публічною компанією;
КІК фактично веде реальну економічну діяльність (Substance);
Прибуток КІК становить менше 2 млн євро за звітний рік.
Практика показує, що вірно обраний підхід до структурування компанії на етапі планування дозволяє не лише уникнути ПДФО, а й не наражатись на штрафи за неподачу звітності.
Рекомендації для бізнесу: як оптимізувати законно
Структурування холдингів. Реєстрація КІК у юрисдикції з прийнятною ставкою оподаткування (наприклад, Швейцарія, Кіпр, Мальта) дозволяє уникати оподаткування в Україні.
Наявність substance. Офіс, штат, операції — усе це важливі маркери реальної діяльності, які знижують ризики.
Своєчасна звітність. Подати звіт КІК потрібно до 1 травня року, що настає за звітним. У 2025 році — звіт за 2024 рік.
Документування розрахунку прибутку. Варто підготувати фінансову звітність за міжнародними стандартами або відповідно до законодавства юрисдикції КІК.
Супровід фахівця. Податкові наслідки краще прогнозувати до настання податкового періоду.
Статистика та аналітика
За даними ДПС, станом на початок 2025 року лише близько 11% українських КІК подали звітність за 2023 рік. Це свідчить або про низьку поінформованість, або про свідоме уникнення обов’язків, що потенційно несе штрафи до 1 млн грн та донарахування податків. За оцінками ринку, близько 70% власників іноземних компаній можуть уникнути оподаткування за допомогою грамотно вибудуваної структури.
Що буде далі: перспективи і ризики
Очікується, що з 2025 року автоматичний обмін інформацією між країнами активізується. Україна планує повноцінно приєднатись до CRS (Common Reporting Standard), тож банки у Європі, Азії чи навіть на Близькому Сході будуть автоматично передавати інформацію до ДПС.
Це означає, що час “перехідного періоду” добігає кінця. Власникам КІК варто не зволікати і вже зараз звернутись до спеціалістів для перевірки структури та податкових ризиків.
Наостанок
Оптимізація податкового навантаження — не ухилення, а розумне податкове планування. Залишатись у правовому полі та не переплачувати державі — абсолютно реалістична стратегія. Особливо якщо ви працюєте з фахівцями, які розуміють нюанси міжнародного податкового права.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 715
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 611
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 255
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35806
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11591
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6171
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3613
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2130