OFAC (Office of Foreign Assets Control) — це Управління контролю за іноземними активами при Міністерстві фінансів США. Воно відповідає за впровадження економічних та торгових санкцій проти держав, організацій та осіб, які становлять загрозу для національної безпеки США або порушують міжнародне право.
• SDN List (Specially Designated Nationals and Blocked Persons List) – список фізичних та юридичних осіб, з якими громадянам і компаніям США заборонено вести будь-які фінансові операції.
• Sectoral Sanctions Identifications (SSI) List – обмеження для компаній у певних секторах економіки (наприклад, енергетика, оборона, фінанси).
• OFAC 50% Rule – якщо компанія на 50% або більше належить особі чи компанії зі списку SDN, вона також автоматично підпадає під санкції.
В Європейському Союзі аналогічну роль виконує Рада ЄС, яка приймає санкційні рішення, та Національні регулятори країн-членів ЄС, які забезпечують їх виконання.
Як OFAC впливає на український бізнес
Навіть якщо українська компанія не має офісу в США чи ЄС, санкції можуть торкнутися її через:
1. Фінансові обмеження – банки США та ЄС блокують платежі компаній, які мають відношення до санкційних осіб.
2. Контрагентів – міжнародні партнери відмовляються працювати з компаніями, які можуть підпадати під вторинні санкції.
3. Юридичні ризики – компанії можуть бути звинувачені у сприянні санкційним порушенням, що загрожує кримінальною відповідальністю та мільйонними штрафами.
4. Блокування активів – якщо компанія або її кінцеві бенефіціари потрапили під санкції, їхні активи можуть бути заморожені без можливості виведення коштів.
Санкції та енергетичний сектор: ключові ризики
Енергетична галузь є однією з найбільш санкційно-чутливих сфер, оскільки США та ЄС активно використовують санкції для обмеження постачання енергоресурсів із країн-агресорів та контролю стратегічних секторів економіки.
Для українських енергетичних компаній основними ризиками є:
• Обмеження на доступ до міжнародного фінансування – банки відмовляються від кредитування компаній, які можуть мати зв’язки з санкційними особами.
• Ризики для імпортних контрактів – постачання обладнання та технологій може бути заблоковане через санкційний контроль.
• Неможливість співпраці з міжнародними партнерами – навіть якщо компанія не під санкціями, партнери можуть відмовитися від роботи через репутаційні ризики.
• Ризик вторинних санкцій – якщо компанія веде бізнес із підсанкційними організаціями, навіть не знаходячись у санкційних списках, вона може бути включена до них за «сприяння».
Статистика та тенденції
За даними Мінфіну США, у 2023 році під санкціями OFAC опинилися понад 1200 компаній та осіб, пов’язаних із порушенням міжнародних санкцій. В енергетичному секторі було заблоковано понад 300 транзакцій загальною вартістю понад 2,5 млрд доларів.
Санкційний тиск на Росію та її партнерів продовжує посилюватися, що означає зростання ризиків для компаній, які можуть мати навіть непрямий зв’язок із санкційними суб’єктами.
Як українським компаніям уникнути санкційних ризиків
Щоб мінімізувати ризики, енергетичним компаніям слід запроваджувати санкційний комплаєнс – комплекс заходів із контролю за відповідністю міжнародним санкціям.
Основні рекомендації:
1. Перевіряти контрагентів – використовуйте спеціалізовані санкційні бази (OFAC, EU Consolidated List, UK Sanctions List).
2. Впроваджувати систему KYC (Know Your Customer) – аналіз походження коштів, власників та зв’язків компаній-партнерів.
3. Проводити внутрішній аудит санкційних ризиків – регулярний моніторинг транзакцій та діяльності на предмет відповідності санкційним вимогам.
4. Консультуватися з фахівцями – санкційне законодавство змінюється, тому важливо мати професійний юридичний супровід.
Санкційний контроль стає ключовим фактором у міжнародному бізнесі. Українським енергетичним компаніям необхідно впроваджувати комплаєнс-процедури та моніторити ризики, щоб уникнути блокування активів та проблем із міжнародними партнерами.
Грамотне управління санкційними ризиками – це не просто формальність, а стратегічний інструмент для стабільності та розвитку бізнесу.
