Архітектура українських новобудов: як змінився зовнішній вигляд нових ЖК за останні роки
Архітектура не може існувати окремо від людей, вона завжди відображає настрої, цінності, потреби суспільства, а також культурний та економічний розвиток країни.
І якщо міста радянської України були створені як ідеальна модель рівності для всіх жителів, то звичайно ж, сьогодні життя радикально змінилось, а з ним і тенденції в архітектурі житлових будівель. Сучасна забудова вже не є невиразною та однаковою: з ініціативи девелоперів з’являються ЖК, які мають власну індивідуальність та в першу чергу орієнтовані на потреби, комфорт і безпеку мешканців.
П’ятиповерхові панельні “хрущовки” повністю відповідали культурі свого часу – швидкі терміни будівництва, спрощення фасадів і планування, жодних надмірностей та максимально корисне використання площі. Зводити їх почали в кінці 50-х років і продовжили до кінця 80-х внаслідок необхідності у короткі терміни вирішити завдання масового будівництва соціального житла. Архітекторам доводилось працювати в умовах політичних обмежень: адже замовник був лише один – держава. Тому не дивно, що естетика цієї забудови – гранично проста, невиразна та однотипна, залежна від технологічних процесів.
Чим особливі новобудови 90-х – початку 2000-х років? Це час різких змін, які не могли не нанести відбиток на архітектурі. Масове будівництво панельного житла на замовлення держави припинилося, натомість з’явилася приватна нерухомість. Із Заходу прийшли нові технології, але оскільки досвіду як такого в тодішніх девелоперів не було, для декого з них орієнтиром спочатку були ті ж самі “панельки“, інші ж почали втілювати власні найсміливіші проєкти. Поступово на заміну панельним приходять “каркасні” будівлі. Забудова цих років нарешті отримує індивідуальний стиль.
Направду якісна архітектура житлового сектору в нашій країні почала з'являтися лише декілька років тому. І не тому що раптово виник якийсь новий архітектурний тренд – до цих змін підштовхнув сам ринок. Адже існує чимало компаній, які успішно будують однотипні ЖК та добре себе при цьому почувають. Але також бачимо чимало проєктів абсолютно іншого типу, де в пріоритеті інтереси людей, які більше не хочуть жити у бетонних коробках, і квартира для них – це не просто квадратні метри. Вони прагнуть максимально комфортного та якісного простору для життя, зі збереженням природності й екологічності території.
Окрім того, свої корективи в розвиток архітектури житлової забудови неочікувано внесла пандемія. Для багатьох людей їхнє житло стало не просто місцем для ночівлі, а практично цілим світом. І якісний житловий комплекс зараз – це місце, де можна отримати всі необхідні послуги, відпочити, зробити покупки, попрацювати. Де крім зон загального користування, є ще декілька лаунж-зон, де можна влаштувати дитячі свята або вечірки з друзями, а також зайнятися йогою, малюванням або просто почитати книгу на самоті на свіжому повітрі в зеленій зоні.
І мета девелопера сьогодні – максимально розширити зону комфорту та почуття безпеки мешканців за рамки стін і парканів житлових комплексів, інтегрувавши цей автономний організм в архітектурний ансамбль міста. Саме такі тенденції ми й спостерігатимемо в архітектурі житлових будівель найближче десятиліття.
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 371
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 215
- Професії зникають, навички – у тренді 141
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 121
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14468
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 12907
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11509
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9518
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9282