Форс-мажор під час війни. Огляд судової практики
У статті проаналізовано актуальну судову практику з питання форс-мажору під час війни.
Актуальність цієї теми зумовлена особливістю використання форс-мажорних обставин деякими учасниками бізнес-процесів для уникнення виконання своїх зобов’язань у договірних правовідношеннях.
Як відомо, 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабне військове вторгнення на територію України, що стало підставою введення Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану по всій території України. Листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-Промислова Палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення. Зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.
Досить однозначною в цьому контексті є судова практика, тому в цій статті особлива увага буде приділена саме їй. За останні кілька місяців у моїй практиці кілька справ були саме в площині форс-мажору під час війни. Предмети кейсів– практично ідентичні. Не поставлений вчасно товар або не в повному обсязі, не сплачена орендна платня, нарахування штрафних санкцій. Словом, весь портфель для впевненого звернення до суду. Що ж в цьому контексті говорить судова практика?
Відшукуємо Постанову Верховного Суду України від 16.07.2019року у справі № 917/1053/18, в якій чітко зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їхньому виникненні, сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Звідси випливає, що при такому правовому розкладі орендар, приміром, при забезпеченні орендодавцем безперешкодного доступу до об’єкту оренди, не може апелювати до форс-мажору, й на підставі цього не сплачувати орендну платню чи інші пов’язані з нею платежі. Звісно, що в кожному окремому випадку потрібно враховувати всі особливості ситуації, однак, то швидше виключення із правил, аніж саме правило. Зазначена позиція Суду дублюється й в нещодавно прийнятій Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21, в якій ідеться про те, що недостатньо формального посилання на лист ТПП, суд повинен досліджувати та оцінювати всі докази в сукупності.
Другий важливий момент. Чи можна вважати настання форс-мажорних обставин підставою для зміни умов договору? Відповідь очевидна у Постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду України від 21.08.2022 року у справі №910/15264/21, в якій Суд звернув увагу на те, що настання форс-мажору не є підставою для зміни умов договору та звільненням від виконання зобов'язання. Іншими словами, якщо ваше підприємство не може виконати зобов’язань за договором – це точно не може трактуватися підставою для зміни умов договору. Максимально, що може отримати сторона в цьому правовому положенні – звільнення від сплати штрафних санкцій. Однак, ще потрібно зібрати сильну аргументативну базу на користь вашої позиції.
Підсумовуючи викладене, зазначу, що на сьогодні в цій правовій тематичній площині, з огляду на нинішні реалії, опиняється мало не кожен суб’єкт господарювання. Вчасне та результативне вирішення зазначених питань може мати суттєве значення для стабільного перебігу бізнес-процесів компанії та їхнього розвитку в майбутньому, відтак, зволікати з вирішенням точно не варто, й загалом практика показує, що переважна більшість подібних спорів успішно вирішується в досудовому порядку.
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 153
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 101
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 33797
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
25105
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 22087
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 9799
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8703