Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Конфлікт між "міськбудівцями" та "азовцями", що підтримали протест киян проти одного зі скандальних будівництв, має всі шанси покласти край самозаспокоєності та байдужості тих, кого апетити забудовників поки не торкнулися. Сподіваємось, тепер усім стане зрозуміло, що завтра на місці доведених до відчаю жертв будівельної мафії може опинитися кожен. Адже в нинішніх умовах "підприємницька" діяльність "Київміськбуду" (говоримо про бізнес-структуру, а не трудовий колектив) є яскравою ознакою деградації суспільної системи, ба навіть її приреченості у разі невжиття необхідних радикальних заходів.
Справа не лише в тому, що ця компанія є уособленням "великого бізнесу по-українськи", коли "загальнонародні" державні активи часів СРСР "прихватизовувалися" на досить "мутних" підставах, шалено збагачуючи нових власників. І не лише у тому, що серед її керівників - як, зрештою, і в керівництві багатьох подібних бізнес-монстрів - прилаштувалися скомпрометовані екс-посадовці (у випадку "Київміськбуду" йдеться, зокрема, про голову правління Ігоря Кушніра - заступника міністра оборони часів Януковича М. Єжеля). І навіть не тільки в ознаках корупції під час здійснення забудов і використанні наймитів-"неотітушок" для охорони своїх об'єктів від громадського нагляду.
Річ у тім, що в непрості часи, які нині переживає країна, продовження забудовної вакханалії 2000-х виглядає надто вже зухвало й цинічно. Років десять тому автор цих рядків уже задавався питанням - що зупинить будівельне безумство у столиці й паплюження її історичного колориту? Тоді гадалося, що це може бути війна або якийсь інший соціальний чи природний катаклізм. Як виявилося, війни, принаймні локальної й відносно віддаленої від Києва, для цього замало... На тлі постійних жертв на фронті й тяжких випробувань у тилу заохочення меркантильного міщанства закликами "вкладати гроші у квадратні метри" (рекламний слоган "Київміськбуду") є не менш аморальним, ніж продовження функціонування нічних клубів і казино. Це явний симптом розкладу "бізнес-еліти" й, одночасно, тривожний сигнал для всього суспільства, що ризикує бути остаточно поглиненим мертвою споживацькою свідомістю (з усіма наслідками, що випливатимуть звідси для кожного), якщо його колективна совість і далі спатиме.
09.09.2016 17:04
Кінець будівельної вакханалії?
Останні резонансні події навколо забудов, здійснюваних компанією "Київміськбуд", нарешті привернули широку суспільну увагу до ще однієї огидної сторони нашого буття. Якщо досі опір будівельному свавіллю лишався переважно справою тих, поряд із чиїми помешка
Останні резонансні події навколо забудов, здійснюваних компанією "Київміськбуд", нарешті привернули широку суспільну увагу до ще однієї огидної сторони нашого буття. Якщо досі опір будівельному свавіллю лишався переважно справою тих, поряд із чиїми помешканнями на місці скверу чи дитячого майданчика починала зростати чергова висотна "шпаківня", то тепер ситуація може змінитися.Конфлікт між "міськбудівцями" та "азовцями", що підтримали протест киян проти одного зі скандальних будівництв, має всі шанси покласти край самозаспокоєності та байдужості тих, кого апетити забудовників поки не торкнулися. Сподіваємось, тепер усім стане зрозуміло, що завтра на місці доведених до відчаю жертв будівельної мафії може опинитися кожен. Адже в нинішніх умовах "підприємницька" діяльність "Київміськбуду" (говоримо про бізнес-структуру, а не трудовий колектив) є яскравою ознакою деградації суспільної системи, ба навіть її приреченості у разі невжиття необхідних радикальних заходів.
Справа не лише в тому, що ця компанія є уособленням "великого бізнесу по-українськи", коли "загальнонародні" державні активи часів СРСР "прихватизовувалися" на досить "мутних" підставах, шалено збагачуючи нових власників. І не лише у тому, що серед її керівників - як, зрештою, і в керівництві багатьох подібних бізнес-монстрів - прилаштувалися скомпрометовані екс-посадовці (у випадку "Київміськбуду" йдеться, зокрема, про голову правління Ігоря Кушніра - заступника міністра оборони часів Януковича М. Єжеля). І навіть не тільки в ознаках корупції під час здійснення забудов і використанні наймитів-"неотітушок" для охорони своїх об'єктів від громадського нагляду.
Річ у тім, що в непрості часи, які нині переживає країна, продовження забудовної вакханалії 2000-х виглядає надто вже зухвало й цинічно. Років десять тому автор цих рядків уже задавався питанням - що зупинить будівельне безумство у столиці й паплюження її історичного колориту? Тоді гадалося, що це може бути війна або якийсь інший соціальний чи природний катаклізм. Як виявилося, війни, принаймні локальної й відносно віддаленої від Києва, для цього замало... На тлі постійних жертв на фронті й тяжких випробувань у тилу заохочення меркантильного міщанства закликами "вкладати гроші у квадратні метри" (рекламний слоган "Київміськбуду") є не менш аморальним, ніж продовження функціонування нічних клубів і казино. Це явний симптом розкладу "бізнес-еліти" й, одночасно, тривожний сигнал для всього суспільства, що ризикує бути остаточно поглиненим мертвою споживацькою свідомістю (з усіма наслідками, що випливатимуть звідси для кожного), якщо його колективна совість і далі спатиме.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
Топ за тиждень
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 617
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 257
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
Популярне
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35819
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11599
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6270
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3817
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2442
Контакти
E-mail: [email protected]