Яке рішення ухвалить Конституційний Суд щодо розпуску парламенту?
Вже незабаром Конституційний Суд України поставить крапку у питанні (не) законності розпуску Верховної Ради і призначення дострокових парламентських виборів.
Це рішення буде визначальним для формування політичної архітектури країни у найближчі місяці.
Зважаючи на те, що дочасні вибори сприяють планам ключових партійних гравців, скасування відповідного президентського указу є хоч і малоймовірним, але теоретично можливим. Власне, варіативність розвитку подій не лише породжує певну інтригу - в основі можливості різних сценаріїв лежить реальна загроза політичній стабільності держави в майбутньому.
Річ у тім, що КСУ, завдячуючи повній неузгодженості і прямій суперечливості національного законодавства, може однаково обґрунтовано ухвалити протилежні висновки. А в таких умовах завжди відкривається шлях політичній доцільності.
По факту перед суддями стоїть всього два завдання: 1) з’ясувати наявність або відсутність в Раді коаліції протягом місяця до дати указу про розпуск; 2) вирішити, чи дає сам факт відсутності коаліції право розпускати парламент.
Проблемність існування коаліції виявилася ще в 2016 році, коли в її складі залишилися тільки дві фракції – БПП і НФ. Якщо рахувати тільки фракційних нардепів, то для більшості у 226 голосів їх було замало, а тому провладні сили апелювали до входження в коаліцію позафракційних обранців. І тут починається найцікавіше.
Для розуміння ситуації – трохи історії. Свого часу Янукович за допомогою рішення КСУ змінив Конституцію, а перед цим – Регламент Верховної Ради, з якого вилучили розділ 12, що регулював питання створення і діяльності коаліційної більшості. Після ще одного рішення Конституційного Суду право формувати коаліцію отримали фракції та окремі народні депутати. Таким чином, склалася правова ситуація, яка дала змогу Партії регіонів утворити більшість у парламенті, а Януковичу – сконцентрувати всю повноту влади.
Після Майдану Конституція зразка 2004 року була відновлена. Чинна редакція Основного Закону передбачає, що суб’єктами формування коаліції є лише фракції. При цьому Регламент Ради ніхто не змінював, і в ньому досі відсутні норми щодо порядку утворення, діяльності і припинення діяльності коаліції. Водночас, посилаючись на рішення КСУ 2010 року, Рада під головуванням Турчинова легалізувала можливість входження до коаліції позафракційних депутатів, але даний принцип поширювався виключно на депутатів парламенту VІІ-го скликання.
Ще один важливий нюанс: поряд з висновком КСУ 2010 року діє також рішення цього Суду 2008 року, який забороняє депутатам, котрі не входять до фракцій, формувати коаліційну більшість.
Отже, наразі ми маємо норми самої Конституції, порожній в частині правил утворення коаліції Регламент ВР, а також два протилежні за змістом рішення Конституційного Суду з цього питання. Протягом п’яти останніх років усунути ці колізії і неузгодженості так ніхто й не спромігся, адже в умовах розмитості правил куди простіше знаходити можливості для політичного виживання.
В такій неоднозначній ситуації КСУ мав би керуватися чіткими нормами Основного Закону, оскільки вони є нормами прямої дії. А це означає, що утворювати коаліцію мають лише парламентські фракції, звідси – у Раді де-факто не було більшості з березня 2016 року, відколи її лави офіційно полишила Радикальна партія Ляшка.
Щодо другого питання частина фахівців наполягає: самого факту відсутності коаліції замало, право президента розпускати парламент виникає у разі, якщо депутати формували, але протягом місяця не змогли утворити більшість.
Втім, з огляду на відсутність чіткої нормативної бази і правової визначеності, процес «формування коаліції» має вкрай ефемерний характер. З іншого боку, вираз «не сформовано коаліцію» цілком можна трактувати як змістовний аналог виразу «немає коаліції». Це випливає з того, що три конституційні підстави, які породжують право розпускати Раду, вказують на відсутність ключових ознак життєздатності парламенту. Якщо однієї з цих ознак (пленарних засідань, призначеного уряду або сформованої коаліції) немає, то згідно з конституційною логікою, Верховна Рада не може працювати повноцінно. Значить, утворити коаліцію протягом місяця – не право, а обов’язок народних депутатів! І в разі недотримання цього обов’язку Конституція передбачає конкретний інструмент – право глави держави достроково припинити повноваження вищого законодавчого органу.
Так чи інакше, це вже сфера юридичної казуїстики. Куди більше значення має те, що у правовій державі в умовах гострої політичної боротьби Конституційний Суд покликаний бути ефективним арбітром, який, спираючись на чіткі й однозначні правила, повинен приймати легальні і легітимні рішення, здатні забезпечити стабільність політичної системи. Натомість, коли принципом нормотворення стає політична доцільність, арбітр перетворюється в інструмент на службі кон’юнктурних політичних інтересів. За наслідками такого перетворення можна прямо зараз спостерігати в Молдові, де Конституційний Суд в інтересах одного олігарха визнає незаконними акти, яких ще не існує в природі.
Тому одним із першочергових завдань нового парламенту (коли б його не обрали) має бути узгодження законодавства, котре визначає алгоритм формування всієї владної конструкції в країні. Усунення двозначностей, колізій і суперечностей суттєво обмежить політичним акторам простір для маневрів, однак стане передумовою для появи безумовних правил гри і як наслідок – передбачуваності та стабільності політичного процесу.
- Как отменить штраф за неявку по повестке Віра Тарасенко 11:52
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? Інна Бєлянська вчора о 16:39
- Перемога на полі бою: основа для реального миру Дмитро Пульмановський вчора о 16:09
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька вчора о 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 03.04.2025 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 03.04.2025 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 03.04.2025 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 03.04.2025 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 03.04.2025 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 03.04.2025 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 03.04.2025 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
-
Виробники майонезу переходять із соняшникової олії на ріпакову через мита Трампа
Бізнес 44126
-
Канада першою в G7 ліцензувала будівництво малого модульного реактора
Бізнес 6974
-
"Це катастрофа". Країна з найвищими митами від Трампа терміново готує делегацію до Вашингтона
Бізнес 5708
-
Польський чиновник хоче порт в Одесі, щоб експортувати зерно в Африку без посередників
Бізнес 3579
-
Усіх під землю. Як Фінляндія побудувала систему сховків і чи потрібно це Україні
Бізнес 3405