Зерно як зброя
Чи буде продовжено дію «зернового коридору» і на яких саме умовах? Це питання сьогодні турбує багатьох не тільки в Україні, але й в усьому світі.
І відповіді на це питання сьогодні немає...
Причина проста: росія використовує зернову угоду як інструмент шантажу – зброю, якою вона доволі ефективно користується. Сподіватися, що стратегія кремля за цього керівництва зміниться - не доводиться. Більш того, привід для непролонгації угоди чи її припинення у будь-який момент, може бути довільний.
Ще геніальний стратег Сунь-Цзи сформулював просту максиму: «Війна це шлях обману». З того часу нічого не змінилося. Ми вже чули про «зерно, яке йде не за адресою», «вибухівку для Кримського мосту на судні із зерном» тощо. Для диктатури не потрібно логічного пояснення вигідного для себе рішення. Більш того, вона завжди буде грати «крапленими картами» і змінювати умови. В принципі це і відбувається, наприклад, через створення проблем із інспекцію суден, що зменшує можливості нашого експорту.
Отже, чого добивається росія зараз?
Перше. «Зернова угода» використовується як розмінна монета у дуже широкому спектрі питань. Насамперед, це збільшення економічного потенціалу самої росії в нинішніх умовах. В першу чергу, мова йде про можливість експорту через територію України аміаку. Окрім того, росія сама є великим експортером зерна. Тож штучно регулюючи об’єми продажів українського продовольства вона впливає на ціну і витискає нас із зовнішніх ринків, збільшуючи доходи. Фінанси ж, як відомо, - кров війни.
Друге. Продовження «зернового коридору» дозволяє росії вести перемовини із світом, при чому з позиції сили. Це дуже важливо в умовах коли з путіним мало хто хоче всерйоз сідати за стіл переговорів. Зерновий шантаж світу створює для цього умови. Коло нього бігають, з ним розмовляють, намагаються домовитися. Думаю в нинішній ситуації це дуже гріє самолюбство. Тож коло питань, яке може виноситися на переговори дуже широке і не закінчується на економіці. Та й сам факт широких переговорів грає на руку путіну. Як казала Маргарита Валуа: «В коханні і на війні одне й теж саме: фортеця, що веде переговори – наполовину взята».
Третє – фактор Туреччини. Анкара у цій війні грає свою гру, відстоюючи виключно власні інтереси. Десь вони можуть перетинатися із українськими, десь із позицією західного світу, десь із російськими. При цьому Туреччина є серйозним гравцем не тільки в чорноморському басейні, але її інтереси перетинаються із російськими на Близькому Сході, Закавказзі і в Середній Азії. Тому «зернова угода», де Туреччина виступає ключовою ланкою, є прекрасним приводом для перемовин з багатьох питань.
Четверте – ризик голоду в країнах Азії та Африки. Не секрет, що геополітичні та геоекономічні амбіції кремля розповсюджуються на бідні країни цих регіонів, які дуже часто цікаві багатьом сильним світу цього у якості ресурсної мінеральної бази. Голод та збільшення рівня бідності в них може призвести до падіння режимів, які як правило орієнтовані на країни Заходу чи Китай. Це, в свою чергу, дозволяє росії здійснити переділ в країнах третього світу на свою користь. Адже гонку за контролем мінеральних ресурсів ніхто не відміняв, а вагнерівці мають необхідний досвід в Африці.
П’яте. Невизначеність та створення проблем із зерновим експортом – це дуже серйозний удар по економіці України. Адже агрокомплекс сьогодні є чи не єдиним локомотивом економіки. Проблеми з експортом зерна – це не тільки питання наповнення бюджету чи дефіциту зерносховищ. Це питання майбутньої посівної. А вже зараз із фахового середовища роздаються дуже песимістичні думки з цього приводу. Тож зараз росія закладає «міну повільної дії» під майбутній урожай.
Отже, що нас очікує?
Шантаж не закінчиться навіть якщо угоду буде пролонговано – він занадто вигідний росії. кремль буде продовжувати шукати варіанти обмеження нашого експортного потенціалу і намагатися нарощувати свій. Нам запропонують кабальні умови і будуть постійно тримати реалізацію домовленостей під питанням.
Єдиним варіантом для нас - є професійне відстоювання інтересів із використанням міжнародних важелів впливу. Однак, при цьому дуже важливо пам’ятати що інтереси України можуть іноді не співпадати із позицією міжнародної спільноти.
- Відсутність у міськради коштів на сплату судзбору як підстава для звернення прокурора Євген Морозов 10:17
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 742
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 379
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 215
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 36083
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 34949
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25962
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8359
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 8017