Як війна змінить агросектор?
Аналіз тенденцій і трендів
Якщо тезово, то основні трансформації можуть виглядати наступним чином:
1. Втрати сьогодні несуть всі, незалежно від регіону чи розміру бізнесу. Тому у 2023 рік весь агросектор увійде значно послабленим. Запас міцності у кожного свій. Однак, держава має максимально допомогти всім для того, щоб врожай 2023 року відповідав реальним можливостям України.
2. Більша бізнес-мобільність зараз у невеликих агропідприємств. Вони ж можуть стати основними отримувачами міжнародної допомоги. Окрім того, більшість з них можуть активно працювати «в тіні». Тому значення агрохолдингів буде зменшуватися. Ця тенденція значно змінить перспективи розвитку ринку землі в Україні. Це потрібно враховувати.
3. Міни. Це питання дуже болюче для агро, і комплексно вирішити його можна тільки з міжнародною допомогою. Адже процес розмінування не буде відбуватися швидко, він також потребує великих фінансових, технічних та людських ресурсів. Тому в Україні після війни буде чітка «зональність» ризику ведення агробізнесу.
4. Тваринництво. За оцінками Асоціації виробників молока, якщо активна фаза війни не припиниться до кінця 2022 року, втрати можуть сягнути 120 тисяч корів або третини молочного поголів’я промислового сектору України. З врахування того, що українським молочним тваринникам і до війни було несолодко, ми можемо перетворитися у серйозного імпортера «молочки». Ситуацію може змінити лише комплексна програма з відродження галузі на основі великого виробництва.
5. Зміна структури посівів. Наприклад, це стосується зменшення площ посівів пшениці, яка стала менш рентабельною, та збільшення посівів ріпаку. Багато дрібних фермерів шукають варіанти із більш рентабельними нішевими культурами. Це також частково вирішує проблеми з логістикою.
6. Переробка. Дуже добре, що в Уряді сьогодні працюють у напрямі розвитку цієї галузі. Стимулювання переробних підприємств зможе вирішити багато проблем і, нарешті, частково змінити структуру експорту України в бік товарів із вищим рівнем доданої вартості.
7. Шлях в Європу. Кооперація України та Європи буде тільки зростати. Спільні проекти з експорту в/через країни ЄС і створення системи спільної агрологістики отримують новий поштовх.
8. Азія та Африка - все складно. Нинішній рівень експорту призведе до часткової втрати долі на дуже перспективних ринках. Поки Крим буде російським, загроза для українського експорту через Чорне море нікуди не зникне.
9. Інновації, «зелені» технології та модернізація. Після закінчення війни ми отримуємо величезний шанс для створення надсучасного агрокомплексу. Як кажуть: не було щастя, то нещастя допомогло. Головне - не стати простими споживачами технологій, а активно залучати інвестиції в наукоємні галузі агро. Те саме стосується сільськогосподарської техніки, втрати якої вже значні.
10. Інвестиції. Поки що, через ризики, основними інвесторами в агро будуть виступати українські компанії. Це, звичайно, зменшить об’єм коштів і позначиться на загальному рівні вкладень у галузь. Але інвестиції - вкрай важливий момент, тому що відбудовувати потрібно буде дуже багато, адже ворог прицільно руйнує інфраструктуру в агро. Поки що цифри втрат є лише дуже-дуже оціночними, однак, вже зараз зрозуміло, що мова буде йти про мільярди доларів.
Не хочеться писати тривіальну фразу про те, що криза – це завжди можливість. Але у випадку трансформації агросектору України нам всім потрібно дивитися на крок вперед. Просто вирішувати проблеми недостатньо. Потрібно розуміти тенденції, закладати фундамент для якісних трансформацій, які після закінчення війни дадуть свій результат.
- Під час війни Disney та Sony отримали гроши від російської компанії Володимир Горковенко 00:02
- Від кризи до прориву: чи прокладе Україна шлях до технологічного лідерства? Єгор Осадчук вчора о 18:35
- Дисципліна у стилі Стіва Джобса: як не здатися і втілити свої мрії Катерина Мілютенко вчора о 18:00
- Антитренди в ІТ в 2025 році: час позбутися баласту Михайло Зборовський вчора о 13:43
- Мистецтво перевтілення брендів Ірина Кононенко вчора о 13:29
- В пошуках щастя. Частина перша: Непарна пара Алла Заднепровська вчора о 12:01
- Інноваційні технології: майбутнє енергетики для сталого розвитку Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Закон про народовладдя: як українці зможуть активно впливати на життя своїх громад Лариса Білозір 06.01.2025 21:38
- 10 помилок юристів при веденні соціальних мереж Тетяна Лежух 06.01.2025 14:48
- Податкові стимули для чистого водню: як США задають тренд і що варто врахувати Україні Олексій Гнатенко 06.01.2025 14:42
- Рашистська пропаганда отримала рекордне фінансування Володимир Горковенко 06.01.2025 13:51
- Про обмін чи повернення подарованого товару: в Україні та закордоном Світлана Приймак 06.01.2025 12:53
- Чи зможуть жінки подолати "скляну стелю" у сучасному світі? Галина Пустова 06.01.2025 11:50
- Другий шанс: як громадяни ЄС можуть завершити випробувальний термін у рідній країні Дмитро Зенкін 06.01.2025 11:01
- Чому люди дурні, а ШІ стане Президентом Тайваню Олег Короташ 06.01.2025 07:30
-
Екснардепа Журжія зняли з потяга під час проходження кордону. Він подаватиме до суду
Бізнес 38329
-
Український бізнесмен планує відродити знамениту марку польських тракторів
Бізнес 12539
-
Велика Британія обігнала Німеччину і стала найбільшим ринком електромобілів у Європі
Бізнес 8472
-
Удар по бджільництву: в Україні померло до 25% бджіл у 2024 році
Бізнес 7682
-
РФ перенаправляє газові потоки: експорт російського ЗПГ до Європи бʼє рекорди
Бізнес 7316