Як Закон України №5091 вплине на оцінку репутації девелоперів
Первинний ринок нерухомості був, є і буде відноситися до ризикованих інвестиційних операцій. Одним із критеріїв відносно безпечної інвестиції є репутація девелопера будівництва
Первинний ринок нерухомості був, є і буде відноситися до ризикованих інвестиційних операцій. Чинників зменшення ризику вкладання коштів у будівництво є обмаль. Одним із критеріїв відносно безпечної інвестиції є репутація девелопера будівництва.
Згідно з законом України Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому:
- девелопер будівництва – юридична особа або фізична особа – підприємець, яка на підставі договору із замовником будівництва забезпечує організацію будівництва та фінансування будівництва об’єкта (у тому числі шляхом залучення коштів інших фізичних та юридичних осіб), та отримує право першого відчуження, передачі у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань майбутніх об’єктів нерухомості, визначених договором.
Репутація девелопера будівництва складається із декількох параметрів:
- термін роботи на ринку
- портфоліо завершених об’єктів
- наявність чи відсутність кримінальних та/чи адміністративних позовів
- темпи, якість та смак завершених об’єктів
- метод вводу в експлуатацію, якщо ж звичайно всі об’єкти були введені
- та інші.
Одним із параметрів оцінки благонадійності девелопера є особиста репутація власника(ів) (кінцевого бенефіціарного власника).
Закон України №5091
Стаття 7. Розкриття інформації про подільний об’єкт незавершеного будівництва (багатоквартирний будинок)
передбачає:
п.1. У разі якщо будівництво об'єкта нерухомого майна (багатоквартирного будинку), здійснюється із залученням недержавних коштів (прямого або опосередкованого) фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, для подальшого набуття такими особами права власності на відповідні об’єкти нерухомого майна, замовник будівництва (девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва) зобов’язаний розмістити на своєму вебсайті таку інформацію:
- відомості про керівника юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;
- відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) замовника будівництва (девелопера будівництва, управителя фонду фінансування будівництва): прізвище, ім’я, по батькові; найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Тобто віднині будь-хто із бажаючих зможе дізнатися кінцевого вигодонабувача від конкретного будівництва. Вже більше не має бути засекречених власників, які були невідомі широкому загалу. І лише активні журналісти та громадські активісти могли донести до суспільства хто конкретно «ховається» за тим чи іншим будівельним парканом.
Але, є одне але, як говориться, ось вам ложка дьогтю.
Уявімо, що якийсь із забудовників все ж пам’ятаючи про буремні 90-ті (чи з інших причин), вирішить не афішувати власника компанії девелопера. У такому випадку закон передбачає покарання у вигляді штрафу у розмірі 10-ти прожиткових мінімумів, а за повторне порушення - у розмірі 20-ти прожиткових мінімумів. У абсолютних цифрах станом на ІІІ квартал 2022 року це 26 тис грн. ($650) та 52 тис грн. ($1300). Ну, такі собі штрафи, розміром з пів квадратного метра.
У цілому закон №5091 Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому має позитивний вплив на ринок. У багатьох аспектах придбання майбутнього житла нівелює можливі злочинних дій девелоперів, та сприяє відповідальному ставленню девелоперів до самих проектів будівництва.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 710
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 598
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 235
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35765
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11579
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5969
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 2979
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 1898