Нерухомість України. 7 кроків які необхідно зробити до початку відбудови
До початку всебічної відбудови країни потрібно здійснити декілька кроків, і деякі з них, можна починати робити вже сьогодні
І хоча, на даний час ми не розуміємо усіх масштабів руйнувань та знищеного об’єму нерухомого майна всіх типів та категорій, ми чітко усвідомлюємо, що попереду декілька років відбудови інфраструктури та нерухомого майна, разом зі створенням оновленої України.
Вже сьогодні лунають думки як із-за кордону, так і з державник кабінетів про готовність та необхідність залучення до відбудови держави іноземних спеціалістів. От тільки, чи готова держава до повноцінної співпраці з приватним іноземним капіталом, та чи існують справедливі конкурентні умови роботи іноземних та вітчизняних компаній?
То ж, до початку всебічної відбудови країни потрібно здійснити декілька кроків, і деякі з них, можна починати робити вже сьогодні.
1. Зміна оподаткування. Максимальна лібералізація у податковій системі. Цим самим держава має заохочувати бізнес структури будь-якого рівня до ведення бізнесу на території України. Чому б не створити безподаткові зони, типу всі компанії які будуть приймати участь у відбудові Маріуполя – податки «нуль», ну або близько нуля. Необхідно створити оазиси для відкриття та ведення бізнесу на таких умовах, щоб тому заздрили всі офшорні зони планети. Максимально сприятливі умови роботи для іноземних будівельних, архітектурних та дизайнерських бюро – є запорука їхньої участі у відбудові.
2. Зміни до митного кодексу. Необхідно максимально знизити на певний період часу митні платежі на матеріали та устаткування, які призначені для відбудови країни. Все що не виробляє та не виготовляє Україна, має імпортуватися на максимально вигідних умовах для подальшого використання у господарській діяльності підприємств.
3. Судова реформа як частина відродження держави. Це надзвичайно важливий елемент до захисту права власності іноземних інвесторів та компаній. Довіра до судів – це не лише віра у справедливість українців, а й стимулюючий механізм до інвестиційного клімату з подальшим розвитку бізнесу. Захист приватної власності іноземних інвесторів та компаній, можливо навіть з держгарантіями – мотивація до виходу на український (сподіваємося, вже скоро офіційно і європейський) ринок.
4. Розвиток власного виробництва будівельних матеріалів. Сприяння держави до збільшення обсягів виробництва будівельних матеріалів. Будівництво нових заводів, можливо іноземних виробників, з сучасними технологіями виробництва екологічних та сучасних матеріалів.
5. Баланс інтересів між вітчизняними забудовниками та іноземними. Створення справедливих конкурсних умов для залучення професійних компаній на кожному етапі створення проектів. Для журналістів-розслідувачів не має бути жодного приводу для того, щоб звинуватити тендерну комісію у необ’єктивності результатів конкурсу. Блат, кумівство, відкати і т.і. – нехай залишаться у минулому.
6. Генеральні плани міст. Необхідно забути слова «коригування детального плану території», «зміна цільового призначення», «експериментальне будівництво» та т.і. Спочатку затверджений план, потім будівельні роботи. Спочатку плани будівництва інфраструктурних об’єктів, потім житлове будівництво. Спочатку плани будівництва соціальної інфраструктури, потім все інше.
7. Фінансові механізми для іноземних інвестицій. Необхідно максимально спростити механізми надходження у країну інвестицій. Окрім того, що держава має гарантувати безпеку інвестицій, для них ще мають існувати прості та прозорі механізми залучення. Вся фінансова державна машина має створити такі умови для інвестиційного капіталу, щоб у Швейцарії нам трішечки заздрили.
Сьогодні неможливо уявити, скільки всього попереду потрібно буде зробити у державі. Але одне вже точно зрозуміло – це буде оновлена, надзвичайно красива і емоційно прекрасна країна.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 710
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 598
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 235
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35765
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11579
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5969
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 2979
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 1898