Щоб Європа чула, ми маємо говорити
Як Франція, так і Німеччина неохоче обговорюють проблеми, які створюватиме "Північний потік-2". Для першої ця тема не є пріоритетом, для другої – швидше вирішене питання.
Як Франція, так і Німеччина неохоче обговорюють проблеми, які створюватиме «Північний потік-2». Для першої ця тема не є пріоритетом її політики, для другої – швидше вирішене питання, аніж складна дилема. Європейських журналістів і експертів, які свідомо ставлять питання про наслідки будівництва газопроводу, посилення впливу Росії на Німеччину і на європейську політику безпеки в цілому, сьогодні не так багато, щоб формувати дискурс в інформаційному просторі ЄС. Саме тому так важливо, щоб українські політики, експерти і журналісти були ініціаторами дикусій у країнах ЄС, не чекаючи, коли їм зададуть відповідні питання. Але наш моніторинг за вересень показав – поки що Україна мовчить. Якщо ця тенденція буде зберігатись, ми ризикуємо втратити навіть ту невелику підтримку, яка існує сьогодні.
Минулого місяця у Франції говорили про те, що угоду про транзит газу з Росії до ЄС не укласти без участі України. Попри проінвестовані французькі гроші, «Північний потік-2» не позиціонують як важливий для Парижа проєкт. Натомість побутує думка, що новий газогін вигідний насамперед Німеччині – політичному та економічному конкуренту в Європі. Затримку в будівництві та перешкоди, на які він наражається, преса констатує без драматизму. З'являється дедалі більше матеріалів про екологічну шкоду газогону.
Щодо «українського питання», то, за інформацією в ЗМІ, Париж готовий «проміняти» поступки від України на Донбасі на 10-річну угоду з постачання російського газу до Європи за повноправної участі Києва. Прикметним є те, що переважна більшість негативних повідомлень щодо «ненадійності» українського транзиту та України як партнера надходять з розкручених франкомовних сторінок російських пропагандистських ресурсів, які не кожен пересічний французький читач вміє розпізнати саме як пропагандистські та маніпулятивні. Однак, не маргінальними сайтами єдиними – репутаційно-шкідливі для України меседжі, а також аргументи про комерційну зацікавленість США у продажах власного скрапленого газу, характерний для російських пропагандистських ресурсів, з’являлися на сторінках впливових видань.
Головною темою вересня для Німеччини є рішення Суду ЄС від 10 вересня 2019 року, яке анулює монопольне право «Газпрому» на використання німецького газопроводу OPAL. Суд дійшов висновку, що «відповідне рішення було ухвалено у порушення принципів енергетичної солідарності».
Завдяки рішенню Суду ЄС щодо газопроводу OPAL з’явилися статті про те, що аналогічний підхід може бути застосованим до принципу бронювання потужностей газопроводу EUGAL як продовження «Північного потоку-2». Це ставить під сумнів економічну доцільність проєкту. Водночас, протягом декількох місяців незмінно присутні повідомлення про стабільність та пунктуальність будівництва газопроводу.
Продовжується дискурс, що «Північний Потік-2» не є геополітичним інструментом, а радше економічним проєктом. Окрім того, побутує ідея, що газопровід стоїть на заваді реалізації економічної політики США, адже стратегічним інтересом Вашингтону є захоплення європейського ринку для збуту власного скрапленого газу.
Тенденцією є намагання мотивувати необхідність запуску «Північного потоку-2» тим, що це швидкий та впевнений шлях до імплементації Energiewende – повної відмови від вугілля та атомної енергетики.
Для англомовного медіа-простору США та ЄС центральною темою вересня аналогічно є рішення Суду ЄС по газопроводу OPAL. Окрім того, продовжувалась дискусія щодо застосування нових санкцій США, а також піднімались питання порушення Росією міжнародного права та фінансування діяльності, що підриває демократію, як і питання безпекової ситуації в Балтійському морі у зв’язку з будівництвом там російської інфраструктури.
Ця публікація є продовженням серії матеріалів про результати моніторингу ключових ЗМІ Німеччини, Франції, США, України та англомовного простору ЄС на предмет згадок про «Північний потік-2» та енергобезпеку України. Моніторинг проводиться командою експертів, спільно з DiXi Group і за підтримки Фонду «Відродження».
Мета публікацій – дати можливість українським експертам і журналістам зрозуміти, якою дискусією про українську енергетику насичений закордонний інформаційний простір і наскільки активно там представлена Україна.
До Вашої уваги – результати такого моніторингу протягом вересня. Що робити і як реагувати – на розсуд українських експертів, політиків та – особливо – журналістів.
***
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 512
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 310
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 121
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 116
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 77
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 18323
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3143
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3064
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 2943
-
Це не вирок, це шлях: актор Дмитро Вівчарюк — про сина з аутизмом, прийняття і косі погляди
Життя 2717