Закупівлі в умовах децентралізації
Ще 03.11.2020 року Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 3651-д стосовно питань організації та діяльності місцевого самоврядування. На що тепер очікувати в сфері закупівель читайте далі.
Зважаючи на державну політику децентралізації, передачі від органів виконавчої влади ОМС частини повноважень (а це ресурси та значна відповідальність), надалі кількість закупівель на рівні регіону та місцевому рівні будуть зростати. З метою вирішення соціальних проблем та задоволення суспільних потреб конкретної територіальної громади, замовниками на місцевому рівні та регіональному здебільше стають ОМС, комунальні підприємства, заклади та комунальні установи.
Одночасно розглядаючи питання децентралізації не минає тема правонаступництва під час реорганізації/ліквідації установ. Це майно, права та обов’язки, які належали в тому числі районним радам як юридичним особам публічного права.
Тож, новостворена територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків реорганізованих територіальних громад із дня набуття таких повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою утвореною територіальною громадою.
Для сьогодення ситуація ліквідації або реорганізації юридичної особи дуже актуальна і для сфери публічних закупівель, наприклад коли замовники розпочали або завершують процедури закупівлі, або на стадії укладання договорів.
Варто зазначити, що у Законі України «Про публічні закупівлі» відсутні норми щодо врегулювання дій замовника відповідно до розпочатих процедур (завершення процедур) при реорганізації/ліквідації юридичної особи (суб’єкта господарювання). Відповідні питання вже розглядались фахівцями у сфері публічних закупівель та юристами, але оскільки на сьогоднішній день ця тема все ж таки залишається актуальною, давайте згадаємо, що ж таке реорганізація/ліквідація юридичної особи та як завершуються розпочаті закупівлі, укладаються договори.
Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України та ст. 59 Господарського кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються ст. 106 ЦК.
У разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, може вчиняти дії по виконанню укладеного договору про закупівлю, цей договір не потрібно розривати.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. |
Що стосується ліквідації: це одна з форм припинення діяльності суб’єкта господарювання (юридичної особи). При ліквідації юридичної особи її права та обов’язки припиняються (ч. 3 ст. 205 ГК). Тобто, якщо до юридичної особи не перейшли права та обов’язки попередньої юрособи, у цьому випадку договір про закупівлю – розривають.
Як приклад ліквідації та правонаступництва варто розглянути укладену додаткову угоду Міністерства культури та інформаційної політики України, з метою подальшої можливості оприлюднення інформації про закупівлю, що була розпочата попередньою юридичною особою, що ліквідувалась:
Приклад. З метою дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема відкритості та прозорості та з урахуванням відсутності технічної можливості передати права та обов’язки Міністерства культури України, що ліквідується, до Міністерство культури та інформаційної політики України як правонаступника (відповідно до абзацу четвертого пункту 7 постанови КМУ від 02.09.2019р № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», з урахуванням постанови КМУ від 23.03.2020р. № 238 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади») в частині можливості переведення закупівлі з ID UA-2018-10-19-000867-c для подальшого оприлюднення інформації про закупівлю, що була розпочата Міністерством культури України через авторизований електронний майданчик з використання електронної системи закупівель, до авторизованого електронного майданчика, який використовує Міністерство культури та інформаційної політики, додатково проводиться оприлюднення інформації щодо Додаткової угоди від 16.06.2020 року № 5 до Державного контракту на виробництво (створення) національного фільму патріотичного спрямування (аудіовізуального твору) (на умовах державного замовлення) реєстр № 20 від 22.11.2018 року» . |
Щодо питань про необхідність при цьому здійснити все ж таки відповідні закупівлі, замовнику потрібно розглянути можливість, звісно залежно від потреби та залишку коштів, провести нові процедури. При цьому керуючись вартісними межами діючого законодавства сфери публічних закупівель не слід здійснювати поділ предмета закупівлі з метою уникнення проведення відкритих торгів.
Також виникає запитання, як то чи реалізована ДП «PROZORRO» технічна можливість продовження або завершення процедури закупівлі та розміщення інформації правонаступником замовника?
Тут слід зазначити, що інформаційно-телекомунікаційна система «PROZORRO» відповідно до Технічного завдання, на підставі якого вона розроблена, можливості для реалізації процедури - продовжувати/завершувати закупівлі правонаступнику замовника, розпочату іншою юридичною особою-замовником, та розміщувати інформацію відповідно до ст.10 Закону в системі наразі не надає.
З метою редагування профілю на електронному майданчику, а саме внесення змін до інформації, що надавалась при реєстрації замовником та відповідно укладався договір з майданчиком, замовнику потрібно укласти додаткову угоду щодо правонаступництва та звернутись до представників майданчика.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 14.05.2025 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 32748
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
12294
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 8395
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7319
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 6268