Чому важливо невідкладно прийняти Антикорупційну стратегію?
Пріоритетність прийняття стратегії є надвисокою, коли мета — подолання корупції. Але що гальмує прийняття надважливої Антикорупційної стратегії? Давайте розбиратися.
Минуло майже два тижні від заклику Президента до Верховної Ради якнайшвидше прийняти Антикорупційну стратегію для України на 2021-2025 роки.
Нагадаємо, що відповідний законопроєкт № 4135 був визначений Володимиром Зеленським як невідкладний майже 9 місяців тому, а саме 30 вересня 2020 року. Варто зазначити, що проєкт Антикорупційної стратегії також був підтриманий громадськістю.
17 червня 2021 року проєкт Закону таки потрапив до порядку денного пленарного засідання Ради. Але аж 68-м пунктом. Цілком передбачувано, що до нього просто не встигли дійти перед завершенням засідання.
До яких проблем вже зараз призводить те, що депутати не розглядають Стратегію?
По-перше, якщо таке затягування буде тривати і надалі, Стратегія буде застарівати і потихеньку втрачати актуальність.
Mожна було б уже перейти до наступних кроків, якби фундаментальний документ, на основі якого протягом 6 місяців має бути розроблена державна програма з його виконання, був ухвалений. Варто згадати, що навіть у назві самого законопроєкту йдеться про Стратегію на 2020-2024 роки, а зараз — середина 2021.
По-друге, для реформаторів на місцях поки що немає антикорупційних стратегічних документів, на які вони б могли спиратися у своїй роботі. Стратегія могла би бути чудовою підтримкою та орієнтиром для того, аби впроваджувати позитивні речі й боротися за них. Адже в документі фіксуються очікувані результати, до яких мали б прийти по завершенню її реалізації.
По-третє, останнє голосування з антикорупційної тематики (присвячене вихолощенню е-декларування, попри те, що це був президентський законопроєкт) показав на практиці політичну волю більшості депутатів боротися з корупцією ділом, а не тільки на словах.
Чи буде така вмотивованість зростати у майбутньому — покаже час. Адже саме корупцію так засуджували у публічних комунікаціях народні обранці. Тож, ще до літніх канікул Рада може встигнути проголосувати за цей дійсно важливий документ.
Проте поки що велика праця НАЗК та залучених до неї експертів перебуває десь у підвалі порядку денного із вкрай маленькими шансами встигнути її розглянути. Не хотілося б такого розвитку подій, коли це питання перенесеться знову, вже на осінь.
А далі, може вже і Стратегія перетвориться на таку, що почнеться не з 2021, а з 2022 року. Відповідно, встигнути виконати в заданий строк усе, що там передбачено, буде все складніше і складніше. І тоді знову виникне багато запитань щодо невчасного виконання антикорупційних заходів з самого початку, як це було і при попередниках.
Тож навіщо ускладнювати життя і демонструвати недостатність політичної волі у настільки фундаментальних речах?
Ігнорування такого важливого питання як прийняття Стратегії призводить не тільки до загрози марнування коштів платників податків. На жаль, парламентарі знову демонструють відсутність бажання долати корупцію, і це бачать не лише всередині країни, а й зовнішні партнери.
Варто згадати, що у Президента є право ініціювати позачергове засідання Ради у випадку, якщо парламент не дійде самостійно до розгляду Стратегії. Зрештою, Зеленський сам публічно заявляв про необхідність її якнайшвидшого ухвалення.
Виходячи з усього перерахованого, затвердження Стратегії є важливим кроком для подальшої ефективної боротьби з корупцією. Тому вона має бути якнайшвидше ухвалена у належній редакції та без правок, які б знищували її зміст.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118