Олігарх Пінчук "заробив" на націоналізацію його медіаімперії
Хто організовує мовну резервацію для українців.
БУДІВНИЧІ МОВНОЇРЕЗЕРВАЦІЇ УКРАЇНЦІВ
Чи відчуваєте ви (розумово, шкірою), панове, що все в наших пенатах наближається до логічного кінця? Ті, хто прийшов до влади після Майдану, це виродки з одного племені-гнізда януковичів-азірових. Тільки ті йменувалися донецькими, бо мали тверду макіївсько-бандитську основу. Нинішні – зробили невеличку географічну поправку. Але у верхніх ешелонах влади збереглися ті ж таки протокольні морди, їм не міністерствами, відомствами, прибутковими конторами керувати (де офіційна зарплата складає, до прикладу, 43 тисячі доларів США на місяць!), а крізь камерне віконце баланду приймати. Ось вони й далі ще активніше грабують народ. Тепер під дещо іншими лозунгами.
Тому можна констатувати, що загальнодержавна банда, яку трішки злякав, потривожив розбурханий Майдан, вернулася на круги свої. Знову укорінився, зализав рани і качає грошву з народу. Ні на йоту не поліпшивши життя основної маси громадян, а значно-значно погіршивши його. В економічному плані, в стократ у моральному.
Без малого три роки туманні балачки і лозунги про якісь реформи. Безкінечні звіти щодо цього плану перед бюрократичною Європою, МВФ, США. Насправді наліплювалася лише ганебна штукатурка. Все залишилося без будь-яких змін, відбулася, можу підтвердити, лише одна-єдина реформа. Це лише удосконалення, перелицювання злодійського синдикату. На горі грошові потоки перейшли від одних до інших прізвищ, основна частина «смотрящих» на середньому і нижньому рівнях навіть не змінилася. Навіщо, коли вони наповнюють кишеню вождів і правителів, аж ті тріщать од багатств. Що це справді так – загляньте до е-декларацій чиновників…
Ще нахабнішими стали олігархи. Вони зрозуміли: які б там майдани-перемайдани не відбувалися, вони й далі купатимуться в маслі. Їм нічого не загрожує. Українці повірили в те, що приватна власність, хоч в основному вона і набута злочинним шляхом, недоторканна. Зосередивши у своїх руках ЗМІ, насамперед, електронні, багатії продовжують публічно клепати цю ідею, забиваючи її в голови електорату, що ви, українці, маєте чітко виконувати закони, ми ж – до речі, представники інших неукраїнських рас і націй, як патриції, будемо й далі вами ідейно управляти через наші телеканали. Розважати. При цьому, замало не вся мовна продукція наших ЗМІ має бути окупаційна. І саме з цього чітко видно, що все олігархічне бидло управляється з Кремля. Ось хто головні «шатуни» в Україні!
Щоб переконатися в правдивості того, про що кажу, ввімкніть будь-коли їхні приватні телеканали – «Інтер», СТБ, ICTV, «Новий», 1+1, Ньюс-Ван, «Тоніс», 112.ua і інші, ви дев’ять разів із десяти наштовхнетеся на окупаційну мову передачі. Таке враження, що живемо ми з вами, панове, не в Києві, Львові, Хмельницькому, Жмеринці, Конотопі, Кобиляках, а в жалюгідній і обмеженій московітській В`ятці, дикому Усурійську. Нас руками олігархів, їхніми технологічними засобами справді перетворюють в один рашенконгломерат, в один народ, про що повсякчас терендить їхній Путлєр.
У програмах, з яких зверстаний ефір цих телеканалів практично зовсім немає нічого про життя України, її проблем. Немає її обличь, її мови, культури, літератури, мистецтва. Звучать здебільшого примітивні московські переспіви. Банальне зросійщення призвело до того, що відбулося болісне виродження національних журналістських кадрів. Покажіть мені бодай одну творчу особистість на цих, умовно українських телеканалах, яка б виступала з матеріалами, репортажами, дослідженнями на тему проблем України. Не силкуйтесь – не знайдете, все давно перевірено. Відтак, ця облудна, здичавіла хмара тупості, віддалення від нашого національного коріння все густіше огортає Україну. Ми, українці, начебто опинилися в жахливій МОВНІЙ РЕЗЕРВАЦІЇ. На додачу ще один цап, діставшись трибуни, як невідомо ким заведений, повсякчас клеїть дурня, стверджує одну й ту ж муйню: мовляв, ледве не 90 відсотків людей в АТО російськомовні.
Тільки чомусь основна частина похоронів, у результаті «мого перемир’я», як часто чути цей дикунський вираз з промов, відбуваються чомусь у глибинних українських селах. От би якось попід руки затягнути цього мудреця до людей, які втратили сина чи батька на фронті, до людей, щоб вони йому сказали, що думають про війну, про тих, хто заробляє на ній.
Цими днями в Україні сталася одна знакова подія. Щоправда, її чомусь ніхто не надав значення. Один з олігархів В. Пінчук, він же єдиний зять Л. Кучми, виступив у впливовому американькому щоденнику "The Wall Street Journal" зі статтею про необхідність здачі всіх національних інтересів України Путіну в регіоні, де триває війна з Росією. Стаття називається вельми промовисто - «Україна має вдатися до болючих компромісів для миру з Росією» (Ukraine Must Make Painful Compromises for Peace With Russia). (Ось, власне, ця публікація - http://www.wsj.com/…/ukraine-must-make-painful-compromises-… ).
Тобто, відповідно до бажань Москви, ми буцімто маємо федералізувати Україну, оголосити всім бойовикам, які підкреслю знищили 10 000 українців) амністію, провести вибори на Донбасі, як того хоче Кремль, привівши до влади ви знаєте кого. Тобто, щоб усе лише називалося, що вибори відбуваються за українськими законами, а насправді за лекалами агресора.
Можливо, ви запитаєте: що сталося з Пінчуком?
Якщо пояснити одним словом – у чоловіка агонія. Він справді потрапив у жахливу ситуацію. По-перше, помилився з прогнозом на результати виборів президента США. Зятьок Кучми завжди був на короткій нозі з Клінтонами і з усіх сил допомагав у виборчому процесі. Мабуть же ж, матеріально. Наживався в Україні, збагачував своїх наближених у США. А тут виявилося, що Путін особисто брав участь у дистанційному фальшуванні голосування американців за Трампа. І торгаш, повний дивак, якщо не сказати трішки по-інакшому, Трамп опинився на білому коні. А Пінчук тепер в чорних списках Путлєра. Тому цей відбірний корупціонер опинився в своєрідній клітці. Щоб врятуватися, він готовий здати хоч усю Україну. Як, власне, публічно й зробив у світовій газетній публікації, підлизнувши на весь писок Путіну.
Але й це ще не все.
Як пригадуєте, можливо, інший олігарх І. Коломойський здав до НАБУ заяву з матеріалами про те, що колишній глава держави Л. Кучма змушував його щомісячно передавати його зятю В. Пінчук п’ять мільйонів доларів США! Таких хабарів Беня змушений був передати аж 110 мільйонів! (Деталі справи викладено тут - http://obozrevatel.com/…/40289-nabu-poluchilo-ot-kolomojsko…
Значить, ось-ось і В. Пінчуку і його тестю доведеться тікати з України. Куди? Напевне, до Лондона. Там ця сімейка за 80 мільйонів доларів США придбала найдорожчу в Європі квартиру. Можна, напевне, сказати, що нажила ці хороми за хабарі від І.Коломойського, і це безсумнівно буде правильно. Не новина, що коли корупційна схема, організована Л. Кучмою і В. Пінчуком стане офіційно розкритою і доведена юридично НАБУ, (а цю самочевидність і доводити не важко!), то Лондон сам собою випадає з можливих маршрутів утечі. Єдиний рятівний курс – звичайно ж, Росія. Проти інтересів якої нещодавно на виборах у США і старався В. Пінчук. Так що доведеться автору (Л. Кучмі) забути, викинути з ужитку свій колишній лозунг: Україна – не Росія. Зрадник зятьок, уже прокукурікав, що все робити в Донбасі Києву треба так, як наказав ВладімірВладіміровіч. На цю ідею вже й працює його потужний медіаресурс в Україні.
Ось тут і головне зарито. В. Пінчук має відповідно до закону відповісти:
1). За те, що він, разом із своїм тестем Л. Кучмою, тодішнім президентом України, змусили олігарха І. Коломойського сплатити В. Пінчуку 110 млн. доларів США «корупційних відкатів»;
2). Що він публічно, через світові ЗМІ закликав до зради інтересів українського народу у війні з Московщиною.
Враховуючи вороже ставлення В. Пінчука до територіальної цілісності України, зважаючи на його відверті публічні заклики щодо здачі нашому віковічному ворогові суверенітету, цілісності, унітарності держави, допуску до влади бандитів і терористів, цей багатій якнайшвидше має бути позбавлений права володіти потужними інформаційними засобами в Україні. Його медіаімперію належить націоналізувати.
Справа за НАБУ, Верховною Радою, Генеральною прокуратурою.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13310
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 11976
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5143
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4375
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4029