Куба - любов моя!
Якщо виходити з чисто ідейних засад щирого українця, вчорашня смерть у Гавані Фіделя Кастро мала б начебто сприйматися мною подібно, до загибелі диверсанта і терориста Мотороли в окупованому Донецьку. Оскільки Куба за Команданте це, як СРСР за Сталіна - і
Якщо виходити з чисто ідейних засад щирого українця, вчорашня смерть у Гавані Фіделя Кастро мала б начебто сприйматися мною подібно, до загибелі диверсанта і терориста Мотороли в окупованому Донецьку. Оскільки Куба за Команданте це, як СРСР за Сталіна - і придушення свобод громадян, і розстрільні списки, і дрімуча бідність народу. Це факт. Однак, подібне у мене явно не виходить. Чому? Давайте з`ясуємо...
Коли у другій половині шістдесятих років минулого століття я закінчував середню школу, все довкруги було насичено романтикою далекої Вест-Індії. Десь в Атлантичному океані, на Карібах, поміж Північною та Південною Америками, поблизу Віргінських та Багамських островів був ще один оазис землі з привабливим, коротким іменем Куба. Довкруги нього сполучалися величезні поклади коралових рифів, які підіймалися над рівнем моря і покривалися пальмами…
Десь у тій неймовірній казковості, яка була офіційно допущена в пісний соціалістичний рай, напередодні (1959 рік) відбулася революція, на чолі з тридцяти трьохлітнім лідером Фіделем Кастро. Все це фантастично було покрито морокою загадковості і примітного публічного піару. Молодий комуністичний диктатор справді виглядав привабливо та імпозантно: яскравий красень, рослий, харизматичний, з правильними рисами обличчя і неймовірною внутрішньою енергетикою. Зображали його, як правило, у респектабельному береті, з бородою «а-ля Фідель».
Він справді був близький та рідний для тодішніх радянських людей, позаяк кубинському вождеві буквально одразу (1962 р.) потрібно було вибирати з ким він, і проти кого: з своїми новими друзями – примарним СРСР, який будував комунізм на одній шостій земної тверді, баламутним і пристаркуватим Микитою Хрущовим, чи з «загниваючими» капіталістичними США, молодим, енергійним Джоном Кеннеді. І це був не простий вибір за карточним столиком з запашними кубинськими сигарами та дурманливим ромом: світ вперше реально зупинився за крок до абсолютного ядерного знищення. Фідель Кастро, як його ще називали, - Команданте, вибрав тоді далеку Москву, соціалістичну фату моргану, позаяк був ближчим за ідеологічнм духом до неї. Тому вся радянська пропаганда у відповідь, (у формі «Алаверди», чи що!), була спрямована на оспівування романтичного далекого острова Свободи, як стали називати бідну, голу як бубон Кубу.
Радянсько-комуністичний Агітпроп уміло виконував завдання і розпорядження ЦК. Сталося буквально повальне захоплення нашої підростаючої молоді кубинською ритмічною музикою, неповторною пластикою танцю на сцені. Замість традиційних набридливих піонерсько-комсомольських пірамід, танцювальники у костюмах з пишними рукавами, широкими еспаньойольськими спідницями рухалися сценою у супроводі гітар та маракас, під ритмічний перестук підборів. Танцювальники приворожливо і чаруючи, з відвертим секстизмом рухали у такт музиці стегнами. Це виглядало вельми спокусливо в країні, де геть «не було сексу…» І, дивно, цього ніхто не забороняв, бо Куба для всіх стала своєрідним легальним взірем культурного наслідування...
Ще більш захоплююче проглядалося все, коли на сцену виходив ансамбль юнаків чи дівчат у беретах та військових одностроях з дерев’яними автоматами у руках. А над усім звучала емоційно-піднесена пісня «Куба – любов моя!». У ній ритмічна маршова мелодія звучить, як би на тлі супроводу гітарних переборів у тому ж таки характерному танцювальному ритмі. І все це супроводжують доволі прості, зрозумілі слова:
Куба – любов моя,
Острів зорі багряний.
Пісня летить над планетою з дзвоном:
«Куба любов моя!».
Пам’ятаю, йдеш по селу травневого дня зі школи, все наповнене ароматами весни, а з репродукторів на стовпі, біля сільради, з відчинених вікон помешкань односельчан раз по раз чути: «Куба – любов моя!».
Пісня звучить тут: https://www.youtube.com/watch?v=W_00pkB8L5A
Ще було щось у тій пісні про «барбудос». У кубинців це означало «бородатий чоловік». Такою, власне, була партійна кличка Фіделя Кастро у підпіллі. Та й ще один кубинський лідер, символ міжнародної комуністичної революції Ернесто Че Гевара, представник крайніх, я б сказав, буйних лівих був також бородатий. Одне слово, суцільний кубинський барбудос. Тому й заяложений сценічний, комуністичний трубадур Йосип Кобзон на окремі концерти у Кремлі в далекі шістдесяті вряди-годи виходив на сцену з наклеєною бородою для виконання пісні «Куба – любов моя».
Після дрімучих та оскомних маршових пісень, які вивчалися на уроках співів у радянських школах - «по долінам і по взгорьям…», «расцвєталі ялоні і груші…», це був справжній приліт інопланетян до нашої школи. Всі дівчата з шкільного ансамблю шукали, шили кубинські костюми, розцяцьковували крислаті солом’яні капелюхи. Моя обворожлива однокласниця, дочка директора школи Ляля/Вікторія Блаватник-Станіслав перетворювалася на сцені у справжню Майєю Плісецьку, з якою працював знаменитий кубинський хореограф Альберто Алонсо. І це залишилося в пам’яті назавжди, як марево солодких почуттів молодості і серпанок літепла з далекої юності. Не зважаючи навіть на те, що, слава Богу, запропав, загнувся, почив у Бозі Радянський Союз, що давно вже Куба не та. І Фідель Кастро давно уже по дев’ять запаморочливих годин без перерви не виступав з трибуни, накачуючи своїх громадян навіженими ідеями про приманливій комуністичний рай…
Тому учорашня смерть у Гавані головного, дев’яностолітнього «Барбудоса», для мене, як, думаю і багатьох-багатьох романтиків шістдесятих років, це сигнал, що зі смертю Коменданте з далеких Карібів сталася остаточна загибель планиди під мрійливим, партизанським гаслом «Куба – любов моя!». І все-таки, спасибі, що ти була, моя романтична плането. Ти не дала змогу засохнути нам розумово в пору засушливої, задушливої радянськості, здуріти в мерзенному соціалістичному «раю».
***
Мабуть, це ностальгічне. Але його нікуди не діти...
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 717
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 31056
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 28731
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24879
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8206
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7345