Реформа Укроборонпрому. Слова та парламентська дійсність
Попри певні заяви, щодо реформувань Укроборонпрому, детальної стратегії поки немає
На минулому тижні було зареєстровано два законопроекти, які стосуються теми концерну «УКРОБОРОНПРОМ», і створення абсолютно нової моделі військово-промислового комплексу.
Перший, № 3338 (н.д. О.Дубіський) був направлений на позбавлення права іноземців обіймати певні посади в Концерні і казенних підприємствах.
Пропонується доповнити ч.1ст.5 Закон України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» наступного змісту: «Членами Наглядової ради, Ради директорів або Генеральним директором та його заступником (заступниками) Концерну не може бути призначені особи, які мають або мали громадянство (підданство) іноземної держави (іноземних держав) та іноземці або особи без громадянства, які набули громадянство України».
Також ст.7 цього ж Закону пропонується доповнити положення Закону в частині обмеження права осіб, що мали громадянство (підданство) іноземної держави (іноземних держав) та іноземці або особи без громадянства, які набули громадянство України на право бути призначеними керівниками Керівниками (першими заступниками керівників, заступниками керівників) державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, що входять до складу Державного концерну «Укроборонпром»,
Можна було б вважати цей закон популіським, якщо не зважати на неоднаразові заяви Володиира Зеленського про те, що ми забов`язані боротись із засиллям іноземців в наглядових радах державних установ і підприємств, тож скоріш за все система Наглядових рад буде реформована і тестувати цю реформу почнуть на підприємствах оборонної галузі, тому що такі заборони найбільш логічно вводити під лозунгами захисту національного суверенітету.
Другий законопроект, який стосувався теми Укроборонпрому – це Проект Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" №3343 від 15.04.2020. (автор – Г.Касай).
Пропонується елементарно ліквідувати Укроборонпром, як корупційну і неефекивну структуру. Але залишається відкритим питання, що ж тоді буде на місці Укроборонпрому. Відповідь можна знайти у нещодавній заяві Керівника офісу трансформації концерну Р. Бондара, який заявив, що в "Укроборонпромы" мають намір створити щонайменше шість галузевих держкорпорацій, навколо яких будуть зібрані підприємства ракетобудівній, авіаційної, авіаремонтній, бронетанкової, радарних і морських систем. Сам держконцерн в кінцевому підсумку буде ліквідовано.
"Наприклад, до складу бронетанкового холдингу, під кодовою назвою ZIMM, увійшли підприємства, які здійснюють ремонт, виготовляють компоненти, проводять дослідження і створюють кінцевий продукт. Такий собі повний виробничий цикл. Подібним чином будуть створені й інші галузеві холдинги, в основі яких будуть найбільш прогресивні і перспективні підприємства Концерну. що стосується самого Концерну, то в тому вигляді і в тій ролі, як він створювався, він точно припинить існування. Ми вважаємо, що «Укроборонпром» повинен бути ліквідують ван в результаті реформи ", - заявив Бондар.
Він додав, що реформувати неефективну систему корпоративного управління державними оборонними підприємствами неможливо без зміни законодавчої рамки: прийняття змін до Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" і прийняття нового Закону України "Про корпоратизацію підприємств ОПК".
Попри заяви Р.Бондара законопроекти з такими назвами поки не зареєстровані в Парламенті.
Слід зазначити, що поки немає тексту законопроекту, який би був внесений в зал, то говорити про щось зарано. У той же час найгіршим із варіантів є ліквідація Укроборонпрму без створення правових підвалих діяльності інших структур – це може внести хаос у систему ВПК країни.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16540
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5717
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4126
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 3609
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3361