Мюнхенська змова - 2
Європа забула, що від війни їх могли врятувати лише ними ж проголошенні цінності.
Майже сто років назад, Адольф Гітлер тільки провівши аншлюс із Австрією, і зрозумівши, що Європа не здатна захистити ту систему миру, яка була створена після Версальського миру, вирішив продовжити розширення життєвого простору для арійської нації.
У Берлін був викликаний представник судетських німців Конрад Генлейн, який отримав бабло і задачі щодо дестабілізації ситуації в Чехословаччині.
К.Генлейн розіграв доволі просту комбінацію, яку можна узагальнити простим: «Почуйте народ Судет», і «Захистимо німецьку мову від утисків». На початках влада Чехословаччини дозволила судетським німцям культурну автономію, потім їм дали квоту представництва в Парламенті.
Але цього звичайно мало, судетські німці спільно з «відпускниками» Вермахту, які заблукали в Чехословакії почали захоплювати адмінбудівлі і вбивати чехів, коли Чехословаччина спробувала врегулювати ситуацію за рахунок власних збройних сил, Німеччина, Франція, Польща і Великобританія звернулись до уряду Праги з вимогою припинити страждання цивільного населення.
Пікантності ситуації додавало ще й той факт, що Чехословаччина мала двосторонню військову угоду із Францією, щодо взаємопідтримки у разі військової агресії з боку третіх країн. Це як Будапештський меморандум, але на 60 років раніше))
Врешті-решт Франція і Великобританія зробили вигляд, що вони Чехословаччині нічого не винні і погодились з ідеєю розділу Чехословаччини між країнами-сусідами.
Кожний хто вірить у те що історія розвивається по спіралі зрозуміє, що аналогія між Мінхенською змовою 1938 року та Мюнхенською безпековою конференцією 2020 року більш ніж прозора.
Ніхто жодним чином не говорить, ща у Мюнхені Україну вирішили поділити між країнами-сусідами, але відбулось щось більш жахливе, Європа чітко зазначила, що готова пожертвувати своїми принципами та територією України в обмін на «примирення» із Російською Федерацією.
Президент Франції Емануель Макрон чітко зазначив, що настає доба відновлення діалогу з Російською Федерацією, адже від конфронтації з нею страждають усі, в тому числі і Європа. Виходячи із того, що така позиція очільника Франції була засуджена хіба представниками Прибалтики, можна зрозуміти, що Е.Макрон вирішив стати модератором цього стратегічного діалогу, і Європа його в цьому підтримує.
Порівняно з Росія демонструє 2014-м роком Росія демонструє величезні дипломатичні успіхи. Їй вдалось перемістити дискусію в площину довгого дипломатичного діалогу із винесенням за рамки всього, про що Росія не хоче говорити. Тобто на відміну від 2014-о саме Росія починає диктувати порядок денний світові. Звичайно це звучить занадто претензійно, але після емігрантської навали та митних війн із США які вдарили безпосередньо по європейському виборцю, ЄС стала на шлях концентрації вирішення власних проблем. Політика цінностей програла політиці доцільності. І вже ніхто не хоче згадувати, що Росія анексувала Крим, що саме Росія атакувала Україну і зараз веде локальну війну на Сході України. А найстрашніше те, що про це не загадує і Українська влада.
Володимир Зеленський жодного разу не назвав Росію країною агресором, а війну на Сході України, такою, що ведеться з РФ. З такою слабкою позицією нам навряд чи слід розраховувати на більш жорстку позицію по відношенню до РФ з боку наших західних партнерів.
Мюнхенська конференція пройшла під пресингом порядку денного, який нав’язала РФ. 14 лютого учасникам Конференції був розданий План врегулювання війни в Україні, який складався з 12 пунктів:
1) відновлення роботи Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню на Донбасі за участі українських та російських військових
2) створення "нормандського формату" на рівні військових
3) відкриття доступу для СММ до всієї території Східної України (про Крим не згадується) та нових пунктів пропуску через лінію дотику
4) вирішення питання безвісти зниклих
5) запуск програми розмінування
6) запуск програми відновлення Донбасу із залученням міжнародних донорів, при цьому Росія може стати однією зі сторін, що з доброї волі інвестують у відбудову регіону.
7) відновлення торгівлі між Україною та Росією на принципах ЗВТ.
8) можливість поступового зняття санкцій з Росії (у документі цей пункт має назву "зміна санкційного режиму") із розробкою відповідного плану;
9) пошук та деактивація небезпечних джерел радіації у зоні конфлікту на Донбас
10) діалог у державах НАТО щодо взаємної безпеки, "для подолання речей, які розділяють";
11) визначення пріоритетних сфер зближення між ЄС та Росією із розвитком людських та економічних зв’язків.
12) запуск всеукраїнського загальнонаціонального діалогу щодо визначення нової ідентичності України, який врахує погляд сусідів України, включаючи Росію. Зазначається, що предметами цього діалогу мають стати питання історії, національної пам’яті, мови, ідентичності та меншин.
За великим рахунком, це план побудови двосторонніх стосунків ЄС-Росія без прив’язки до виконання Мінських угод та виносячи за дужки питання окупації Криму. У той же час опосередковано всі ризики реалізації цього плану покладаються якраз на українську сторону. Адже доволі складно уявити проведення «діалогу з урахуванням поглядів сусідів» без шалених суспільних протиріч в середині Україні, так само, як і не можливо уявити чим закінчиться для Україні скасування санкцій без ліквідації чинників, які санкції викликали. Тобто, якщо санкції з РФ за збройну агресію проти України будуть скасовані, то що убезпечить Україну від нової агресії?
Росії вдалось нав’язати Європі ідею, що Україна це «Fail state» - держава, яка не відбулась. Наступним кроком стане пропозиція Україні все ж відбутись, але в інших кордонах і з іншими підходами до мови, та національної ідентичності.
Сила РФ в тому, що вони можуть десятиріччями бити в одну точку з метою досягти мети. Вони не бажають нікому подобатись, вони бажають величі власної, та нищення тих, хто не поділяє їхні цінності.
Вперше Україну назвали «fail state» у Мюнхені у 2008 році. Пройшло 12 років і Росія загарбала 12% нашої території і запропонувала дієвий план перебудови України, на новий лад. Росія пропонує новий порядок в якому немає місця сильній Україні. І Європа з цим погоджується.
Що ж до питання україно-російської війни, то воно також винесено за дужки, і Україна не зробила жодної дії, щоб якось змінити дискурс із питання «давайте щось зробимо з Україно», на питання «а чому взагалі хоч хтось має право вирішувати долю України без її на те волі».
На жаль, Володимир Зеленський виглядав розгублено, і його спроби актуалізувати війну на Сході України, скотились в «обміни полоненими» і неможливість проведення виборів на непідконтрольних територіях.
Ідея зі спільними патрулями з представниками ОРДЛО на кордоні не знайшла відгуків в серцях українців і викликало доволі негативну реакцію.
Тож Мюнхенська Конференція підвела риску під старим етапом протистояння РФ, хоча б у публічній дискусії, на курс до примирення і діалогу, і Україні тут відведена роль держави, яка не просто не відбулась, а ще й заважає «нормальному» і спокійному діалогу в Європі.
Світ повторює помилку 1938 року, коли замість власних принципів, вони обрали мир та спокій, і наслідки будуть такі ж фатальні. Ми всі стоїмо на порозі чергової помилки тисячоліття.
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 372
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 217
- Професії зникають, навички – у тренді 142
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 121
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14550
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13001
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11558
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9947
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9287