#Je
13 січня 2014 року відбувся теракт під Волновахою, який забрав життя 13 українців. Від того часу ми віддати ворогу ДАП та Дебальцево, але страшить не це, а те, що ми не розуміємо, що в Україні війна, від наслідків якої залежить наше майбутнє. Текст був нап
Горе, кров, смерть…Вжебільше року є найбільш згадуваними словами в українському інформаційномупросторі. Можливо, тому українці і стали такими товстошкірими до своїхстраждань та страждань свого народу. Ми абсолютно спокійно сприймаємо новини,на кшталт «сьогодні в зоні АТО день пройшов відносно спокійно, загинув один іпоранено п’ять військових». Вдумайтесь в цю фразу. Загинув українець, щедекілька залишились без руки чи ноги, а в Україні все спокійно. Скоріш за все,ми виробили механізм емоційного самозахисту, щоб не в пасти в остаточнуістерію, тоді, коли маємо бути згуртовані.
Ідучи вчора Києвом я не міг зрозуміти, що відбувається. Під Волновахоюзагинуло десять українців, серед яких жінки і дитина. Ви бачили ті фото? ВИбачили як люди, що загинули, замерли прикриваючи своїми тілами тих хто сидівпоряд? Зайдіть в ФБ і подивіться. Подивіться, а потім поясніть, чому вчора Київбув переповнений жлобами та гламурними істотами, які бухають горілку зглінтвейном і кричать «З СтраимНовимГодом! СлаваУкраїнє!» Чому максимум на щонас вистачило, це виколупуючи м’ясо із зубів набрати хештег ?#?JeSuisUkraine?#?JeSuisDonbas?#?JeSuisCharlie або якмаксимальний вияв патріотизму #?jesuisvolnovakha? Все. Клас. Молодці. Не втомились? Пальці не заклякли?
Скільки потрібно ще загинути людей, щоб ми зрозуміли, що іде війна?Чому ми цінуємо власну кров менше ніж кров французьких журналістів? Можу тому,що ми за 23 роки так і не позбавлені комплексу меншовартості і продовжуєморозглядати себе як папуасів, які мають дивитися в рот своїм чи східним чизахідним господарям? Хай на Донбасі та Луганщині гинуть наші діти, ще жнаражаємо. Так? Але не дай Боже, щось подібне в США або Європі, ми як один зіскорботними обличчями постимо співчуття і несемо квіти до посольств.
Чому єдиний мітинг під консульством чи посольством Росії, був мітинг вОдесі? Коли в нас вже прокинеться лють до ворога? Та лють, коли те не можеш неїсти, не пити від думки про те що на твоїй землі ворог. Та лють, від якої втебе скули зводить тільки від думки, що зараз, от саме зараз ворог кривдить,ґвалтує, вбиває наших співгромадян. Та лють, коли бажання знищити ворогасильніше за бажання залишитись живим.
Ми занадто заспокоїлись після втечі Януковича і досі не можемо вийти ізякогось летаргічного сну. Пора прокидатись. Інакше ми, як нація, не маємо праважити у цьому світі. Адже виживає сильніший. Так?
Слава Україні!!!
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 617
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 257
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35819
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11599
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6270
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3817
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2442