Чи може керівник ефективно контролювати працівника на відстані 300 кілометрів?
АТ «Укрзалізниця» продовжує реформу в рамках стратегії 2019-2023. Наразі кожен підрозділ Укрзалізниці становиться більш самостійним в своїй економічній діяльності.
В нещодавньому інтерв’ю в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» Іван Юрик виданню Інтер-факс зазначив, що зараз залізниця займається реформою розділення – анбандлінг, це в першу чергу розмежування бізнесів, щоб закласти правильну мотивацію всередині кожної сформованої бізнес-вертикалі. Відокремити баланси й припинити ці крос-фінансування одного бізнесу за рахунок іншого. Залізнична медицина також не стоїть осторонь цих процесів.
В структурі філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» знаходяться близько 185 пунктів охорони здоров’я та амбулаторій. Вони здійснюють перед рейсовий та після рейсових оглядів працівників локомотивних депо. Дані працівники, переважно фельдшери та медичні сестри зачислені в штат клінічних лікарень АТ «Укрзалізниця. Проте досить часто керівництво медичних закладів не має жодного контакту зі своїми підлеглими, тому що вони знаходяться на відстані 200-300 км. Це звичайно ускладнює процес контролю своїх підлеглих. В структурі Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті №1 наявний пункт охорони здоров’я на вокзалі станції Кам’янець-Подільський. Відстань складає 438 кілометрів. Як на такій відстані зберігати контроль за працівником не скаже навіть найпрогресивніший менеджер-управлінець.
Центр охорони здоров’я АТ «Укрзалізниця» виступає з ініціативою, щодо переведення даних працівників в штат структурних підрозділів регіональних філій АТ «Укрзалізниці. Це підвищить контроль за працівниками та якістю виконання робіт. Ми не можемо собі дозволити тримати людей в штаті, яких не можемо проконтролювати. Якщо порахувати скільки обходиться утримання такого працівника для ЦОЗ, то виходить що ми працюємо собі в мінус. А не загорами час, коли ми змушені будемо орендувати приміщення для пунктів охорони здоров’я на території депо чи вокзалах. Тому важливо, щоб затрати по наданню медичних послуг перед рейсового та після рейсового огляду покривалися в повному обсязі.
Розумію критику, яка посиплеться зі всіх сторін, проте прошу зачекати. Давайте будемо мислити логічно та прагматично.
Перед рейсові та після рейсові огляди працівників відбуваються в багатьох компаніях. Візьмемо для прикладу такий гігант як АТ «Укрпошта». Фельдшери які проводять перед рейсовий огляд зараховані до складу регіональних філій. Комунальне підприємство «Київпастранс» щодня користується послугами передрейсового огляду водіїв автобусів та тролейбусів, але це не заважає мати в штаті відповідного працівника, який здійснює цю процедуру щодня.
Коли недоцільно тримати працівника на повний робочий день, є можливість залучати муніципальні клініки, які на місцях охоче нададуть якісну послугу.
В приватних компаніях система ще більш гнучка. Наприклад досить часто фельдшери, що здійснюють перед рейсовий огляд залучаються на певні години, коли це необхідно. Тут може виступити прикладом компанія «Нова Пошта». Я вже мовчу про цивільну авіацію, де поняття перед рейсового огляду уже немає.
Хтось скаже що завжди так було і так має бути. Але життя рухається вперед і є реалії часу, коли ми маємо рахувати кожну заощаджену гривню.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 733
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 378
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 214
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 34650
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 32961
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25644
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8311
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7812