Власник 10% статутного капіталу товариства може судитися з директором
Відтепер господарські суди можуть розглядати спори між господарським товариством та його посадовою особою, навіть якщо повноваження цієї посадової особи уже припинені.
Відтепер господарські суди можуть розглядати спори між господарським товариством та його посадовою особою, навіть якщо повноваження цієї посадової особи уже припинені.
Відповідна норма внесена до Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів».
Зокрема, документ визначає, що господарським судам підвідомчі справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у томі числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих товариству її діями або бездіяльністю.
У таких спорах представником товариства може бути акціонер, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій), якщо від подав до господарського суду позовну заяву від імені товариства або заяву про здійснення представництва позивача.
Отже, щоби бути представником товариства у такому спорі не обов’язково мати контрольний пакет акцій. На мою думку, ця новела перш за все враховує інтереси власників відносно невеликих пакетів акцій та дозволяє їм захищати у суді інтереси товариства.
Важливим нововведенням є й те, що у спорах між господарським товариством та його посадовою особою щодо відшкодування збитків будь-які дії – відмова від позову, зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги – можуть вчинятись лише за письмовою згодою усіх представників цього товариства. Кожен акціонер, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій), бере участь в ухваленні рішення щодо стратегії захисту інтересів товариства.
Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» внесено зміни до Господарського кодексу України, якими чітко визначений перелік підстав для відшкодування збитків, завданих товариству діями чи бездіяльністю посадової особи.
Так, господарське товариство може вимагати відшкодування збитків, завданих його посадовою особою, якщо вона діяла з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями, порушила порядок попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень, встановлених установчими документами товариства, надала недостовірну інформацію для прийняття рішення чи погодження дій або ж проявила бездіяльність у ситуаціях, коли була зобов’язана вчиняти певні дії, відповідно до покладених на неї обов’язків.
Посадова особа несе відповідальність за збитки, завдані господарському товариству її діями або бездіяльністю.
Нагадаю, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» набув чинності 1 травня 2016 року. Вказаним документом окрім внесення змін до Господарського та Господарського процесуального кодексів України вносяться зміни і до Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема щодо проведення загальних зборів та обрання складу наглядової ради.
Такі нововведення з одного боку спрямовані на захист міноритарних акціонерів, а з іншого – суттєво посилять відповідальність топ-менеджменту компаній. Так, директори підприємств ризикують отримувати багатомільйонні позови від акціонерів у разі прийняття невдалого управлінського рішення. Певною мірою це підвищить рівень відповідальності керівників, змусить їх більш сумлінно виконувати свої обов’язки. Однак зловживання акціонерів своїми правами щодо судових спорів з посадовими особами може призвести до дефіциту кваліфікованих топ-менеджерів, котрі, оцінюючи ризики, змушені будуть суттєво підвищити свої вимоги щодо заробітної плати.
Збалансувати захист інтересів і акціонерів господарських товариств, і найманих топ-менеджерів допомогло б запровадження страхування цивільної відповідальності керівників ( D&O ). Така практика є звичним явищем для великих міжнародних компаній. D&O – це цивільна відповідальність керівника перед акціонерами, кредиторами, регулюючими структурами та іншими особами, інтересам яких можуть бути завдані збитки діями менеджменту. Зазвичай поліс D&O оформлюється на декількох осіб – президента компанії, членів ради директорів та правління, керівників окремих департаментів.
Найчастіше компанії можуть бути завдані збитки під час випуску цінних паперів, угод щодо злиття і поглинання, внаслідок неповного розкриття інформації чи неточностей у фінансових звітах і навіть необережних публічних висловлювань топ-менеджменту. Від таких помилок і страхує поліс.
Варто відзначити, що страховка D&O покриває не лише виплати третім особам, які подають позови до керівника, а й фінансування заходів, спрямованих на захист самого топ-менеджера, наприклад, оплату послуг адвоката. Так, поліс покриває витрати, пов’язані із судовими справами за позовами проти керівника ще до рішення суду.
Важливо, що така страховка покриває збитки, якщо керівником ненавмисно допущено помилку. Але вона не стосується кримінальної та адміністративної відповідальності. Страховка покриває збитки тільки тоді, якщо вони завдані ненавмисними та непротиправними діями топ-менеджера. У випадку ж навмисних протизаконних дій керівника компанії, отримання ним неправомірної вигоди, несплати податків чи адміністративних штрафів йому поліс D&O не допоможе.
- Справа на мільярд Євген Магда вчора о 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін вчора о 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова вчора о 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 257
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 93
- Справа на мільярд 91
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Окуповані території стали чорною дірою для Росії. Жахлива ціна війни для Путіна
3052
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 2678
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2162
-
Операція "Чисте місто": НАБУ оголосило підозри за земельну корупцію в Києві
оновлено Бізнес 1807
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 1787