"Проклятий" конкурс САП: чому Комісія не обрала керівника за рік роботи?
Минулого тижня ми “відсвяткували” рік від першого засідання Комісії з відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
І понад рік інституція не може повноцінно працювати через відсутність очільника. А завершення конкурсу фактично саботується деякими членами комісії. Що відбувається і що робити далі? Спробуємо розібратися.
Що відбувається з комісією?
Сформована з представників від Ради прокурорів і Верховної Ради комісія ще на початкових етапах викликала певну тривогу щодо своєї компетенції. Якщо від Ради прокурорів до складу комісії увійшли 4 шановані на міжнародному рівні експерти, то парламентарі свій список із 7 осіб прийняли лише з третьої спроби. І, на жаль, до такого переліку потрапили люди, більшість яких не мала досвіду антикорупційної діяльності, хоча це було законодавчою вимогою для потрапляння до комісії.
Від початку засідання проходили повільно і в активних дискусіях. Наприклад, перше засідання тривало майже 10 годин, бо йшла боротьба за спосіб прийняття рішень: простою більшістю чи таки за схемою 5+2. Вимога цілком доречна: оскільки парламент делегував 7 кандидатів, а Рада прокурорів — 4, за потреби всі рішення могли прийматися і без думки експертів міжнародного рівня. Саме тому схему 5+2 таки було підтримано комісією.
На жаль, вже на етапі співбесід стало зрозуміло, що легко цей конкурс нікому не дасться. “Назбирати” достатню кількість голосів для проходження кандидата далі виявилось практично непідйомною задачею. Деякі представники комісії від парламенту прикладали максимум зусиль, щоб кандидатів, до яких у громадськості не було питань, не пропустити далі. Кандидатів, до яких були запитаннями щодо їхньої доброчесності, члени комісії від парламенту всесердечно підтримували, навіть коли своїми відповідями на інтерв’ю ці кандидати ну ніяк не відзначились.
Коли ж етап співбесід на доброчесність закінчився, ми отримали двох кандидатів на фактично дві топпозиції — очільника і першого заступника. І вже навіть показалося світло в кінці тунелю, але “не так сталося, як гадалося”: на цьому й почалося активне саботування конкурсу.
9 жовтня 2021 троє членів комісії від парламенту не з’явилися на засідання для затвердження практичного завдання. Олена Бусол, Андрій Гуджал та Євген Соболь не долучилися до засідання навіть онлайн. Назвати такий вчинок інакше, ніж зривом та диверсією, просто неможливо. Засідання перенесли на 12 жовтня, однак і того дня комісія не зібралася.
І це все на фоні постійних обіцянок і неодноразових зобов’язань зі сторони української влади на міжнародному рівні, що цей конкурс буде доведено до логічного кінця. Навіть у різних міжнародних угодах та домовленостях відповідні пункти були прописані, зокрема, у спільній заяві за результатами зустрічі Володимира Зеленського та Джо Байдена у вересні цього року. Тобто наш президент особисто підписався, що забезпечить прозорий відбір. Імідж країни тільки втрачає від невиконання таких достатньо прямолінійних обіцянок.
Що ж робити далі?
Передусім саме цей конкурс треба довести до кінця. Рік такої складної роботи просто не можна викинути на смітник. САП потрібен повноцінний очільник, який в повній мірі буде реалізовувати свої функції. Наразі ж багато рішень щодо роботи САП приймає Ірина Венедіктова, що часто буває незручно і логістично, і політично (а ми ж пам’ятаємо, що політики в роботі САП не повинно бути взагалі).
І наступний крок — внести в законодавство зміни щодо двох питань:
• Прирівняти процесуальні повноваження виконувача обов'язків керівника САП до повноцінного керівника. Саме це допоможе убезпечити інституцію від зовнішніх впливів і уникнути схожої ситуації, коли ряд функцій керівника САП виконує Генеральний прокурор, котрий в Україні є абсолютно політичною посадою.
• Змінити процедуру відбору очільника САП. Адже існуючі в законодавстві положення очевидно є недостатніми для незалежного та прозорого конкурсу. Необхідно на законодавчому рівні забезпечити участь незалежних експертів у конкурсній комісії та повноцінну перевірку кандидатів як на професійні якості, так і на питання доброчесності.
19 жовтня Комісія нарешті має зібратися, щоб визначитися із майбутнім цього “проклятого” конкурсу. І ми дуже сподіваємося на справді зважене рішення.
- Міцний крафт в Україні: як недосконале законодавство гальмує галузь Катерина Камишева 00:16
- Імпорт російського урану до Німеччини зріс майже 70%. Володимир Горковенко вчора о 22:07
- Чи є місце Ханукії в центрі Києва? Олег Вишняков вчора о 13:28
- Про газ для "чайників" Євген Магда вчора о 12:23
- Особливості аудиту земельних ділянок для успішної реалізації будівельних проєктів Ольга Сидорчук вчора о 11:39
- Витяг з держреєстру не є належним доказом самопредставництва в суді для юрособи Євген Морозов вчора о 09:35
- Як стати відомим адвокатом за 1 рік? Тетяна Лежух 02.01.2025 16:26
- Як українським трейдерам успішно працювати на біржі EPEX Spot Ростислав Никітенко 02.01.2025 12:29
- Синьо-жовтий прапор у Гаазі: як Україна змінює правила глобального правосуддя Дмитро Зенкін 02.01.2025 12:05
- Юридичні послуги у 2025 році: виклики, перспективи та етика професії Світлана Приймак 02.01.2025 10:00
- Стягнення на один і той самий предмет іпотеки в різні способи Євген Морозов 02.01.2025 09:48
- ПЗУ "Про ринок деревини" – найкраща робоча модель захисту вітчизняних деревообробників Юрій Дюг 02.01.2025 09:08
- Статистика 2024: Як форензик допомагає виявити фінансові злочини Артем Ковбель 02.01.2025 02:12
- О распаде (разделе, национализации) крупнейших мировых ТНК Володимир Стус 01.01.2025 22:56
- 5 причин, навіщо складати CELPIP у 2025 році? Олександра Смілянець 01.01.2025 12:25
-
Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля. Цей феномен трапляється дедалі частіше
Бізнес 104606
-
Кінець епохи. Що буде з мережею АЗС "Авіас"
Бізнес 86240
-
До України їдуть ракети Sea Sparrow. Що це за зброя і як для них адаптували радянські "Буки"
Технології 45426
-
"Пропускна здатність русла була майже нульова". Біля Києва розчистили річку за 11 млн
Бізнес 12697
-
У Вознесенську відновив роботу залізничний вокзал – фото
Бізнес 12433