Чому не можна відмовлятися від допомоги міжнародних експертів у конкурсних комісіях
Залучення міжнародних експертів до конкурсних відборів в Україні. Наскільки це важливо?
Процедура долучення міжнародників до конкурсних відборів в Україні не нова і вже показала свою ефективність. Через залучення незалежних експертів нам вдалося обрати незалежних та доброчесних суддів до Вищого антикорупційного суду, а також ми змогли провести прозорий конкурс з відбору голови Нацагентства з питань запобігання корупції.
Однак, попри справді позитивні результати залучення партнерів з інших країн, багатьом така співпраця не подобається. Навіть більше — деякі одіозні політики та так звані експерти називають це “втручанням інших країн у внутрішні процеси в Україні”. Що, звісно, не пройшло поза увагою цих таки інших країн.
16 червня Представництво ЄС та Посольство США в Україні вийшли із публічними позиціями, що ”незалежні експерти загрожують тим, хто виграє від існуючої системи та прагне зберегти контроль над важелями влади в Україні. І додали, що “вирішальна роль незалежних експертів у процесі відбору є надзвичайно важливою для забезпечення прийняття рішень на основі заслуг, а не політичної мотивації”.
Взагалі, очевидно, що ці дві синхронні заяви від наших ключових партнерів, в тому числі спонукали перебіг конкурсу в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та бажання деяких представників влади просунути варіант судової реформи, що не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії.
Наприклад, робота міжнародних експертів в комісії з відбору керівництва САП стала, здається, чи не єдиною перепоною для того, щоб конкурс скотився у трясовину домовленостей “між своїми”. І при цьому міжнародні експерти мають підтверджену компетентність у питаннях антикорупції, у той час, як деякі представники від Верховної Ради так і не змогли довести наявність досвіду в цій сфері, хоча така вимога прописана в законі.
Окрім безпосередньо професійних кваліфікацій, саме представники від Ради прокурорів перешкоджали прийняттю найбільш резонансних і навіть кричущих рішень як під час підготовки до конкурсу, так і на етапі співбесід на доброчесність з кандидатами.
Але не посольствами єдиними! Цей же заклик долучати міжнародних експертів до відбіркових комісій того ж 16 червня повторили і посли Великої сімки (G7). У відкритому листі до президента Зеленського вони вкотре вказали, що участь іноземних експертів у процесі перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя за схемою, схожою на ту, що довела ефективність у відборі суддів Вищого антикорупційного суду або голови НАЗК є ключовою для перезавантаження цих органів.
А буквально минулого тижня про ці ж речі згадував і президент Венеційської комісії Джанні Букіккіо. У своїх висновках Венеційка вказувала на необхідність долучати міжнародних експертів до конкурсних відборів, причому повторювала це неодноразово і стосовно різних інституцій. Такі поради стосувалися аналізу Венеційкою нового законопроєкту про відбір суддів загальної юрисдикції, суддів ВАКС, про це ж згадували при аналізі відбору суддів Конституційного суду.
Здається, ці рекомендації ходять по колу, однак чи дійдуть і чи будуть враховані адресатами — Президентом, парламентом та Кабміном?
Конкурс у САП, майбутні конкурси на керівні посади в АРМА та НАБУ, пропозиції з проведення відборів членів ВККС та ВРП — це можливість обрати справді незалежних людей для реалізації надважливих реформ. Однак, водночас це стане втратою для теперішньої влади важелів впливу на такі структури.
Як кажуть, якщо не можеш впоратися зі своєю бідою сам, звернися до спеціаліста. Участь міжнародних експертів у відбіркових комісіях на важливі посади — це допомога, від якої не можна відмовлятися. Тим паче що ціна такої відмови може бути дуже високою, і навіть критичною для нашої країни та нашого майбутнього.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 613
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 256
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35813
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11593
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6219
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3724
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2284