Заощадливість гірничодобувних компаній світу та її наслідки
Енергетичний перехід потребує величезної кількості металів. Але гірничодобувні компанії не хочуть інвестувати.
У світі, який стрімко рухається до "зеленої" енергетики, гірничодобувна індустрія виявляється на перехресті великих викликів і можливостей. Іронія полягає в тому, що, попри зростаючу потребу в металах для енергетичного переходу, компанії цієї галузі виявляються надзвичайно обережними у своїх вкладеннях.
Протягом останнього десятиліття гірничодобувні компанії переживали фінансові гойдалки, що врешті-решт призвело до величезних боргів і вимоги про відновлення довіри з боку інвесторів. У 2013 році, коли здавалося, що ціни на сировину лише зростатимуть, компанії здійснили інвестиції на суму 130 мільярдів доларів. Проте, коли зростання Китаю сповільнилося, а з ним і попит на сировину, прибутки впали, спонукаючи галузь до фінансового "посту" і фокусування на зменшенні боргів.
У 2015 році було списано активів на суму понад $50 млрд. BHP, найдорожча гірничодобувна компанія у світі, виокремила свої найменш пріоритетні ділянки, щоб зібрати гроші та спростити свій бізнес. Інші наслідували такий же приклад. Кошти використовувалися для погашення боргів замість фінансування нових проєктів.
З того часу рівень прибутків у галузі відновився. Але це не стало результатом інвестицій. У 2022 році 40 найбільших гірничодобувних компаній разом інвестували $75 млрд, що еквівалентно лише чверті EBITDA. BHP, яка 20 лютого звітувала про результати за другу половину 2023 року, минулого року інвестувала $8,8 млрд — менше половини від суми, витраченої у 2013 році. Інші великі гірничодобувні компанії також залишаються занадто заощадливими. Причин цьому декілька: від потреби підтримувати фінансову стабільність до обережності перед ризикованими інвестиціями в умовах волатильності ринку. Навіть при значному потенціалі ринку відновлюваної енергії та вимозі до декарбонізації, галузь стикається зі складнощами: зростанням витрат, нестабільністю цін на метали та збільшенням екологічних вимог.
Ще однією причиною відсутності інвестицій у гірничодобувні компанії є надзвичайно тривалі процеси отримання дозволів. Наприклад, процеси отримання дозволів у США, які можуть тривати від 7 до 10 років, сповільнюють інвестиції в гірничодобувні проєкти, а екологічні проблеми в деяких країнах, таких як Сербія, можуть призвести до відкликання дозволів. Після відходу західних компаній, на ринок активно заходять інвестори з Перської затоки та КНР, збільшуючи свої інвестиції в гірничодобувну промисловість, особливо в Африці. Еміратська гірничодобувна компанія International Resource Holdings купує 51% акцій Mopani, замбійської компанії з видобутку міді, за $1,1 млрд. Уряд Об'єднаних Арабських Еміратів погодився інвестувати $1,9 млрд. у розробку щонайменше чотирьох шахт у Демократичній Республіці Конго.
Такі дії спрямовані на зменшення залежності від Китаю та інших гравців, які активізували свою присутність на ринку, заповнюючи інвестиційний вакуум, створений західними компаніями. Це викликає певні проблеми. За даними аналітичного центру Energy Transition Commission, для декарбонізації світової економіки потрібно 6,5 млрд. тонн металів в період до 2050 року.
На міжнародному рівні західні країни прагнуть збільшити свій вплив на глобальний ринок металів, зокрема через такі ініціативи, як Партнерство з безпеки мінералів (MSP). У 2022 році Америка разом з різними союзниками заснувала MSP, щоб спрямувати інвестиції у видобуток та перероблення критично важливих металів. Цього місяця Японія під егідою Партнерства підписала угоду з Демократичною Республікою Конго про розширення «ділових можливостей».
Проте, попри усі зусилля, шлях до значних інвестицій у гірничодобувну галузь залишається ускладненим. Високі витрати, екологічні вимоги та тривалі процеси отримання дозволів стримують розвиток нових проєктів. Це ставить під загрозу можливість своєчасно задовольнити майбутній попит на метали, необхідні для підтримки глобального переходу до відновлюваної енергії.
Доки інвестори боязкі, витрати залишаються високими, а процес отримання дозволів залишається замороженим, все це мало допоможе гірничодобувним компаніям почати роботу.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 681
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 366
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24982
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23625
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 20484
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7954
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6758