Плата за землю зменшиться?
Держгеокадастр вважає, що завищений Кф=3 для нормативної грошової оцінки земельних ділянок не застосовується. Чи так це насправді?
В останні роки багато платників земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності зіткнулися з проблемою завищення податкових зобов’язань через застосування до нормативної грошової оцінки (далі – НГО) земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) в розмірі 3. Такий підвищений (зазвичай найвищий Кф=2,5 для земель комерційного використання) з’явився завдяки приміткам, внесеним до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 25.11.2016 №489 (далі – Порядок оцінки):
«1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
2. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0».
І хоча Порядок оцінки залишається чинним Кф=3 на думку Держгеокадастру застосовуватися не повинен. Так в повідомленні «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік» (https://land.gov.ua/pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2022-rik/) Держгеокадастр зазначає: «з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, здійснюється виключно відповідно до пункту 3 Методики та додатка 8 до Методики. Крім того, у Методиці відтепер не передбачено жодних підвищених коефіцієнтів у разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку».
Йдеться про Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджену постановою КМУ від 03.11.2021 №1147 (далі – Нова методика), яка замінила попередню, затверджену постановою КМУ від 23.03.1995 №213 (далі – Стара методика).
Зауважимо, що Стара методика теж не передбачала жодних підвищених коефіцієнтів у разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку. Ці коефіцієнти, як згадано вище, передбачені Порядком оцінки. Але логіка Держгеокадастру цілком зрозуміла, адже в пункті 2 Порядку оцінки сказано, що «Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 (із змінами)». Тобто зроблено посилання на Стару методику. І хоча це посилання вочевидь застаріло, так само очевидно, що застосовуватися має Нова методика, а вона взагалі не передбачає Кф!
Отже, всім жертвам Кф=3 можна розслабитися? На жаль, ми в цьому не впевнені.
По-перше, по раніше оціненим земельним ділянкам, НГО вже внесено до Державного земельного кадастру і навряд чи хтось його буде міняти на користь платника податку.
А по-друге, і це принципово, застосування Нової методики можливе і обов’язкове для проведення нової НГО, а не для перегляду існуючої.
Тому реально позбавлення від Кф=3 буде поступовим – в міру проведення НГО та затвердження відповідних технічних документацій з її проведення.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 612
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 255
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35810
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11591
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6193
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3662
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2198