Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Леві намагаються презентувати одним із “західних друзів” України. Цей образ суттєво підсилюється тим, що філософ відомий своїм вкрай неприязним ставлення до Росії. Але навіть побіжне знайомство з думками, озвученими під час інтерв'ю (не кажучи про комплексне ознайомлення з поглядами і діяльністю цього філософа), змушує задуматися над питанням: чи по дорозі Україні з такими “друзями”?
Лейтмотивом усього інтерв'ю є ідея спертої на ліберальні цінності федеративної Європи, де етнічний чинник зведений до мінімуму. Неприваблива, на думку Леві, альтернатива цій федерації — це “популістська Європа на підставі архаїчних, націоналістичних, шовіністичних цінностей”.
Леві дає добре зрозуміти, якою у межах такої федеративної Європи він хотів би бачити Україну. Журналіст, який брав інтерв'ю, нагадав, що зараз в Україні спостерігається сплеск націоналізму. На що відповідь Леві була категоричною: “Саме тому нам треба якомога швидше інтегрувати Україну в Європу! Адже Україна може не завжди залишатися проєвропейською. Я знаю, що в Україні націоналістичні спрямування доволі потужні. Я знаю, що Україна була однією з країн, де були потужні антисемітські настрої. Я знаю, що за привид ходить українською землею”.
Тобто Леві говорить навіть не про те, що задля євроінтеграції Україна має відмовитися від націоналізму, а про те, що сама євроінтеграція є механізмом протидії українському націоналізму. Далі філософ разом із українським журналістом висловлюють жаль із приводу сплеску націоналізму в усій Центрально-Східній Європі, і на цьому тлі погляд на євроінтеграцію як на засіб від націоналізму стає ще більш промовистим.
Для України, котра докладає стільки зусиль, аби вийти з-під впливу Москви, перспектива опинитися частиною денаціоналізованої федеративної Європи виглядає малопривабливою. Для само ж Леві малопривабливим і навіть страхітливим виглядає повноцінне пробудження українського націоналізму і націоналізмів інших народів Центрально-Східної Європи.
Важливість тісної консолідації європейських націй не викликає сумнівів. Але ця консолідація не повинна ставати механізмом денаціоналізації. Леві ж говорить про створення федеративної Європи, де етнічний чинник буде знівельованим в ім'я утвердження “загальнолюдини”.
Неважко зрозуміти, що основним методом гіпотетичного перетворення ЄС у федерацію є посилення комісарсько-бюрократичного характеру цієї структури. Уже сьогодні помітні серйозні протиріччя між Єврорадою та Європарламентом з одного боку (як органами, які хоч якоюсь мірою представляють національні інтереси країн-членів) та Єврокомісією — з іншою. Федеративна Європа Леві — це політичне утворення, де життям європейських народів керує роздутий бюрократичний апарат. Неважко також спрогнозувати залежність цього апарату від олігархічних груп. Схоже, Леві це чудово розуміє. Він дуже близький до кіл фінансистів світового масштабу. Що стосується українських олігархів, він є близьким не лише до Віктора Пінчука, але й до Дмитра Фірташа (зокрема, Леві виступив у ролі співзасновника фірташівського “Агентства модернізації України”).
Українцям реалізація задумів Леві та його однодумців не принесе користі так само, як і іншим європейським народам. І не варто зачаровуватися антимосковською риторикою філософа. Бернар-Анрі Леві є одним із чільних представників “нових філософів” — колишніх прихильників лівих екстремістських поглядів, які з часом розчарувалися у марксизмі і оголосили себе лібералами. Серед рис, які відрізняють Леві від носіїв ліво-ліберальної ідеології із більш чітко вираженою лівацькою складовою, важливу роль відіграє ліберальний європоцентризм, суть якого зводиться до погляду на Європу як взірець реалізації цінностей ідеології лібералізму. На тлі такого європоцентризму Росія для Леві — це просто чудовий матеріал для конструювання образу ворога ліберальних ідей. Здоровий націоналізм українців або якогось іншого європейського народу для нього не менше зло.
Україна продовжує перебувати між Сціллою й Харібдою. А це змушує дуже прискіпливо дивитися на тих, хто видає себе за “друзів”.
05.11.2016 22:34
Страхи Бернара-Анрі Леві
У жовтні “Європейська правда” опублікувала інтерв'ю із французьким філософом Бернаром-Анрі Леві.Цього філософа намагаються презентувати одним із “західних друзів” України. Такий образ суттєво підсилюється тим, що філософ відомий своїм вкрай неприязним став
У жовтні “Європейська правда” опублікувала інтерв'ю із французьким філософом (чи то пак “філософом”) Бернаром-Анрі Леві, котре було взяте під час цьогорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії.Леві намагаються презентувати одним із “західних друзів” України. Цей образ суттєво підсилюється тим, що філософ відомий своїм вкрай неприязним ставлення до Росії. Але навіть побіжне знайомство з думками, озвученими під час інтерв'ю (не кажучи про комплексне ознайомлення з поглядами і діяльністю цього філософа), змушує задуматися над питанням: чи по дорозі Україні з такими “друзями”?
Лейтмотивом усього інтерв'ю є ідея спертої на ліберальні цінності федеративної Європи, де етнічний чинник зведений до мінімуму. Неприваблива, на думку Леві, альтернатива цій федерації — це “популістська Європа на підставі архаїчних, націоналістичних, шовіністичних цінностей”.
Леві дає добре зрозуміти, якою у межах такої федеративної Європи він хотів би бачити Україну. Журналіст, який брав інтерв'ю, нагадав, що зараз в Україні спостерігається сплеск націоналізму. На що відповідь Леві була категоричною: “Саме тому нам треба якомога швидше інтегрувати Україну в Європу! Адже Україна може не завжди залишатися проєвропейською. Я знаю, що в Україні націоналістичні спрямування доволі потужні. Я знаю, що Україна була однією з країн, де були потужні антисемітські настрої. Я знаю, що за привид ходить українською землею”.
Тобто Леві говорить навіть не про те, що задля євроінтеграції Україна має відмовитися від націоналізму, а про те, що сама євроінтеграція є механізмом протидії українському націоналізму. Далі філософ разом із українським журналістом висловлюють жаль із приводу сплеску націоналізму в усій Центрально-Східній Європі, і на цьому тлі погляд на євроінтеграцію як на засіб від націоналізму стає ще більш промовистим.
Для України, котра докладає стільки зусиль, аби вийти з-під впливу Москви, перспектива опинитися частиною денаціоналізованої федеративної Європи виглядає малопривабливою. Для само ж Леві малопривабливим і навіть страхітливим виглядає повноцінне пробудження українського націоналізму і націоналізмів інших народів Центрально-Східної Європи.
Важливість тісної консолідації європейських націй не викликає сумнівів. Але ця консолідація не повинна ставати механізмом денаціоналізації. Леві ж говорить про створення федеративної Європи, де етнічний чинник буде знівельованим в ім'я утвердження “загальнолюдини”.
Неважко зрозуміти, що основним методом гіпотетичного перетворення ЄС у федерацію є посилення комісарсько-бюрократичного характеру цієї структури. Уже сьогодні помітні серйозні протиріччя між Єврорадою та Європарламентом з одного боку (як органами, які хоч якоюсь мірою представляють національні інтереси країн-членів) та Єврокомісією — з іншою. Федеративна Європа Леві — це політичне утворення, де життям європейських народів керує роздутий бюрократичний апарат. Неважко також спрогнозувати залежність цього апарату від олігархічних груп. Схоже, Леві це чудово розуміє. Він дуже близький до кіл фінансистів світового масштабу. Що стосується українських олігархів, він є близьким не лише до Віктора Пінчука, але й до Дмитра Фірташа (зокрема, Леві виступив у ролі співзасновника фірташівського “Агентства модернізації України”).
Українцям реалізація задумів Леві та його однодумців не принесе користі так само, як і іншим європейським народам. І не варто зачаровуватися антимосковською риторикою філософа. Бернар-Анрі Леві є одним із чільних представників “нових філософів” — колишніх прихильників лівих екстремістських поглядів, які з часом розчарувалися у марксизмі і оголосили себе лібералами. Серед рис, які відрізняють Леві від носіїв ліво-ліберальної ідеології із більш чітко вираженою лівацькою складовою, важливу роль відіграє ліберальний європоцентризм, суть якого зводиться до погляду на Європу як взірець реалізації цінностей ідеології лібералізму. На тлі такого європоцентризму Росія для Леві — це просто чудовий матеріал для конструювання образу ворога ліберальних ідей. Здоровий націоналізм українців або якогось іншого європейського народу для нього не менше зло.
Україна продовжує перебувати між Сціллою й Харібдою. А це змушує дуже прискіпливо дивитися на тих, хто видає себе за “друзів”.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
Топ за тиждень
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 712
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
Популярне
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 29639
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27457
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24611
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8163
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7174
Контакти
E-mail: [email protected]