Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Аваков заявив, що поліція має отримувати “більше довіри суспільства”. Чи має він рацію? І так, і ні. Поліція як озброєний орган держави справді мала б користуватися довірою і повагою суспільства, бо сам інститут держави, саме явище влади за адекватних умов мали би бути зосередженням авторитету. Але хіба є умови нинішньої України адекватними? Звичайно ж, ні. А тому слова Авакова — це лиш привід для настороги.
За своєю природою істинна політична влада є завжди чимось вищим за суспільство. Це характерно і для монархій, і для аристократичних республік, і навіть для республік третього стану на кшталт ранніх США. Чудовим прикладом культу політичної влади є німецькі держави ХІХ ст., зокрема Пруссія.
Суспільство, людська маса — це носій жіночого, пасивного начала. Над суспільством завжди має стояти когорта людей і/або певний інститут, які відносно нього є зосередженням чоловічих якостей. Тут жодною мірою не йдеться про всевладність держави і пасивність суспільства. Навпаки: якщо над народом стоїть гідний і авторитетний політичний провід, народ належним чином структурується і демонструє бажану активність.
Україні до реалізації змальованої у попередньому абзаці схеми більш, ніж далеко. Навіть якщо не говорити про загальну кризу держави, котра спостерігається у сучасному світі, ситуація, що існує в сучасній Україні, в принципі не дозволяє бачити в кокарді поліцейського відблиск державної бронзи. Політичні еліти, що правили в нашій країні протягом останньої чверті століття, зруйнували довіру суспільства до держави. Відчуженість від стратегічних національних інтересів, корумпованість, нездатність вирішити елементарні проблеми — все це мало в'яжеться з рисами, які повинна демонструвати влада, аби отримати повагу з боку суспільства.
Державна влада — це антигерой для сучасного українського суспільства. А співробітники МВС — тим паче. “Кришування” наркобізнесу, проституції та іншого криміналу, хабарництво, рудименти садизму, вірне прислуговування політикам та крупному бізнесу — такі характеристики свідчать про всю структуру МВС не найкращим чином. І зміною вивісок із “Міліції” та “Поліцію”, новими уніформами та частковими кадровими оновленнями ситуації не зарадиш.
Характер політичної еліти, що продовжує перебувати при владі, змушує усвідомити неприємну річ: українському суспільству й надалі доведеться бути у якомусь сенсі “анархічним” (точніше — налаштованим проти нинішньої держави). Фрідріх Ніцше якось писав: “Часи королів минули: те, що сьогодні називається народом, не заслуговує королів”. Ми ж можемо сказати: те, що сьогодні називають державою, не заслуговує на повагу.
А тому ініціативи щодо збільшення повноважень поліції мають зустріти належний опір. Жодні красиві фрази не повинні затуманювати справжню суть процесів, які нам намагаються нав'язати. Нинішнє закручування гайок — це лиш закручування гайок, і нічого більшого.
Якщо ми хочемо, аби на нашій землі виникла держава, яка дійсно викликатиме повагу, то маємо стерегтися спокуси визнати цінність нинішнього симулякра.
29.09.2016 15:29
Сяйво державної бронзи чи звичайне закручування гайок?
Державна влада — це антигерой для сучасного українського суспільства. А співробітники МВС — тим паче. “Кришування” наркобізнесу, проституції та іншого криміналу, хабарництво, рудименти садизму, вірне прислуговування політикам та крупному бізнесу — такі хар
Важко заперечити слушність обурень, що були викликані заявами представників МВС про необхідність збільшення повноважень поліції (презумпція правоти поліцейського і т.д.). Але в цих заявах є щось таке, що — в ідеалі — мало би імпонувати.Аваков заявив, що поліція має отримувати “більше довіри суспільства”. Чи має він рацію? І так, і ні. Поліція як озброєний орган держави справді мала б користуватися довірою і повагою суспільства, бо сам інститут держави, саме явище влади за адекватних умов мали би бути зосередженням авторитету. Але хіба є умови нинішньої України адекватними? Звичайно ж, ні. А тому слова Авакова — це лиш привід для настороги.
За своєю природою істинна політична влада є завжди чимось вищим за суспільство. Це характерно і для монархій, і для аристократичних республік, і навіть для республік третього стану на кшталт ранніх США. Чудовим прикладом культу політичної влади є німецькі держави ХІХ ст., зокрема Пруссія.
Суспільство, людська маса — це носій жіночого, пасивного начала. Над суспільством завжди має стояти когорта людей і/або певний інститут, які відносно нього є зосередженням чоловічих якостей. Тут жодною мірою не йдеться про всевладність держави і пасивність суспільства. Навпаки: якщо над народом стоїть гідний і авторитетний політичний провід, народ належним чином структурується і демонструє бажану активність.
Україні до реалізації змальованої у попередньому абзаці схеми більш, ніж далеко. Навіть якщо не говорити про загальну кризу держави, котра спостерігається у сучасному світі, ситуація, що існує в сучасній Україні, в принципі не дозволяє бачити в кокарді поліцейського відблиск державної бронзи. Політичні еліти, що правили в нашій країні протягом останньої чверті століття, зруйнували довіру суспільства до держави. Відчуженість від стратегічних національних інтересів, корумпованість, нездатність вирішити елементарні проблеми — все це мало в'яжеться з рисами, які повинна демонструвати влада, аби отримати повагу з боку суспільства.
Державна влада — це антигерой для сучасного українського суспільства. А співробітники МВС — тим паче. “Кришування” наркобізнесу, проституції та іншого криміналу, хабарництво, рудименти садизму, вірне прислуговування політикам та крупному бізнесу — такі характеристики свідчать про всю структуру МВС не найкращим чином. І зміною вивісок із “Міліції” та “Поліцію”, новими уніформами та частковими кадровими оновленнями ситуації не зарадиш.
Характер політичної еліти, що продовжує перебувати при владі, змушує усвідомити неприємну річ: українському суспільству й надалі доведеться бути у якомусь сенсі “анархічним” (точніше — налаштованим проти нинішньої держави). Фрідріх Ніцше якось писав: “Часи королів минули: те, що сьогодні називається народом, не заслуговує королів”. Ми ж можемо сказати: те, що сьогодні називають державою, не заслуговує на повагу.
А тому ініціативи щодо збільшення повноважень поліції мають зустріти належний опір. Жодні красиві фрази не повинні затуманювати справжню суть процесів, які нам намагаються нав'язати. Нинішнє закручування гайок — це лиш закручування гайок, і нічого більшого.
Якщо ми хочемо, аби на нашій землі виникла держава, яка дійсно викликатиме повагу, то маємо стерегтися спокуси визнати цінність нинішнього симулякра.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
Топ за тиждень
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 152
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 101
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
Популярне
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 33099
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
24295
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 21863
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 9518
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8615
Контакти
E-mail: [email protected]