Погашення кредиту під час війни в Україні
Під час війни наявність кредитних зобов'язань може зробити фінансове становище особи катастрофічним. Чи є якісь особливості сплати кредиту у воєнний час? Читайте далі.
Мабуть багато хто знає, що введення воєнного стану є форс-мажорною обставиною, про що Торгово-промислова палата України оприлюнила відповідного листа від 28.02.2022 року.
Однак, для того щоб скористатись форс-мажорною обставиною з метою відстрочення сплати кредиту потрібно не мати можливості сплачувати його у період війни та попередньо повідомити про це банк чи іншого кредитора. У такому випадку боржник може розраховувати на ненарахування штрафних санкцій або уникнути іншої відповідальності, передбаченої у результаті прострочення внесення кредитних платежів у зв'язку з настанням форс-мажорної обставини.
Однак нещодавно Верховною Радою України прийнято Закон, який абсолютно спростив звільнення від відповідальності боржників за прострочення сплати кредитних платежів. Мова йде про Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17.03.2022 року.
Основні нововведення, які вносяться вказаним Законом стосовно кредитних правовідносин, полягають у наступному.
Так, у період дії в Україні воєнного (а також надзвичайного) стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування:
- боржник звільняється від нарахування пені, штрафів, інфляційного збільшення та 3% річних у зв'язку з прострочення сплати кредитних платежів (штрафні та інші санкції, нараховані включно з 24.02.2022 року підлягають списанню кредитодавцем), а якщо прострочення здійснено боржником за споживчим кредитом – то також і іншої відповідальності;
- щодо іпотечного майна зупиняється можливість реалізації права іпотекодержателя на: набуття права власності на предмет іпотеки (ст. 37 ЗУ "Про іпотеку); продаж предмета іпотеки (ст. 38 ЗУ "Про іпотеку); виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти (ст. 40 ЗУ "Про іпотеку); реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах (ст. 41, 47 ЗУ "Про іпотеку) (наведені нововведення щодо іпотечного майна не поширюються на нерухоме майно, передане в іпотеку після 17.03.2022 року, а також якщо за іпотечним договором, до якого після 17.03.2022 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій).
На період воєнного (надзвичайного) стану також продовжено перебіг загальної та спеціальної позовної давності, а також строку поруки.
Разом з тим, слід мати на увазі, що вищевказаний Закон позбавляє боржника відповідальності за несплату кредиту в описані строки, однак не звільняє його від сплати процентів та інших наслідків, які можуть бути передбачені кредитними договорами, зокрема від можливості вимагання кредитором дострокового розірвання договору та повернення всієї суми кредиту та процентів за прострочення виконання вказаних зобов’язань в обумовлений кредитним договором строк.
При цьому своєю Постановою від 25.02.2022 року № 23 Національний банк України (надалі також – НБУ) затвердив Правила роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, якими окрім іншого запроваджено так звані «кредитні канікули».
Як роз’яснено НБУ на своїй сторінці facebook банкам дозволено не враховувати несплату за кредитами як прострочення протягом дії воєнного часу та 30 днів після цього, якщо несплата пов’язана із російською агресією.
Водночас зауважено, що про умови кредитних канікул потрібно домовитися безпосередньо з відповідним банком і така домовленість є добровільною.
Наразі ряд банків вже оприлюднили умови запропонованих ними кредитних канікул, з якими можна ознайомитись на сайтах відповідних банків.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 14.05.2025 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 35015
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
13473
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 9451
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7867
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 7708