Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
08.04.2020 15:46

Офіційного перекладу Директиви 2014/45/ЄС не існує! Що ж ми імплементуємо?

Сфера обов'язкового технічного контролю транспортних засобів є зарегульованою оскільки суб'єкту господарюванню, який бажає займатись даною діяльності необхідно пройти досить довгий та дорогий шлях

Сфера обов'язкового технічного контролю (до 2012 року – техогляд) транспортних засобів є зарегульованою оскільки суб'єкту господарюванню, який бажає займатись даною діяльності необхідно пройти досить довгий та дорогий шлях:

1. Отримати акредитацію в Національному агентстві з акредитації України. Акредитація займає близько 1 року та коштує понад 70 тисяч гривень. На момент подачі заявки на акредитацію суб'єкт господарювання вже повинен мати приміщення, персонал та обладнання і утримувати це все протягом періоду проходження акредитації, тобто ще не отримуючи жодного доходу.

2. Пройти перевірку документів Міністерством інфраструктури України. Термін перевірки – 10 днів. Після успішного проходження перевірки Мінінфраструктури направляє документи до Головного сервісного центру МВС.

3. Головний сервісний центр МВС протягом 3 робочих днів з дати отримання документів вносить інформацію до Реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю.

4. Після внесення до реєстру, суб'єкт зобов'язаний звернутись до ГСЦ МВС для отримання логіну та паролю, щоб мати можливість передавати інформацію щодо обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази данних. Термін отримання логіну – 10 днів.

5. Але це ще не все. Остання перепона – бланки перевірки технічного стану транспортних засобів. Для отримання бланків, суб'єкт господарювання повинен звернутись до Регіонального сервісного центру МВС. Термін отримання – до 5 робочих днів після сплати вартості бланків. 

Отже, шлях доступу до даної діяльності досить складний і покликанням імплементування Директиви є врегулювання даної діяльності. Чи насправді саме така мета у Міністерства інфраструктури України?

25 лютого 2020 року на сайті Міністерства інфраструктури України оприлюднено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері безпеки експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» (посилання http://mtu.gov.ua/projects/262/, далі – законопроєкт Міністерства інфраструктури України).

Перш за все варто зазначити, що в Україні не існує офіційного перекладу Директиви.

Мною був направлений запит до Мін'юсту на отримання офіційного перекладу Директиви і відповідь була дещо неочікуваною.

Далі «футбол» описується в хронологічному порядку:

03 березня - був направлений запит в Мін’юст.

06 березня - Мін’юст посилаючись на те, що не є розпорядником інформації, перенаправляє даний запит до Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України (далі - Урядовий офіс).

11 березня - Урядовий офіс посилаючись на те, що не є розпорядником інформації, перенаправляє запит до Мінінфраструктури, МВС, Мін’юст, Мінфін, Мінекономіки, МОН, Укртрансбезпека.

16 березня - Укртрансбезпека повідомляє, що переклад відсутній, а повноваження щодо перекладу покладені на Урядовий офіс.

Укртрансбезпека направляє лист до Урядового офісу з проханням включити в план перекладів.

18 березня - Мінфін повідомляє, що переклад Директиви - відсутній, а повноваження щодо перекладу покладені на Урядовий офіс.

19 березня - МВС повідомомляє, що не є розпорядником зазначеної інформації, а повноваження щодо перекладу покладені на Урядовий офіс.

23 березня - Міністерство інфраструктури України надає відповідь, що офіційного перекладу не існує.

Ну ось ми і прийшли до відповіді, що офіційного перекладу Директиви - не існує. Далі в даному листі Мінінфраструктури зазначає: «інформуємо, що переклад Директиви 2014/45/ЄС на українську мову було виконано ДП «ДержавтотрансНДІпроект».

Офіційного перекладу Директиви 2014/45/ЄС не існує! Що ж ми імплементуємо?
5 Відповідь Мінінфраструктури.jpg

Відкриваємо переклад і ось що ми бачимо на титульному аркуші: «Переклад виконано ДП «ДержавтотрансНДІпроект». Травень 2019. Цей документ є винятково інструментом документації, укладачі не несуть жодної відповідальності за його зміст». Тобто, за зміст даного неофіційного перекладу не несе відповідальність навіть ДП «ДержавтотрансНДІпроект».

Виникає логічне запитання: яким чином Мінінфраструктури України розробило законопроєкт щодо імплементації Директиви 2014/45/ЄС на підставі неофіційного перекладу Директиви, за зміст якого не несе відповідальність навіть його укладач?

А тепер перейдемо до суті законопроєкту Міністерства інфраструктури.

Вищезазначений проєкт не відповідає вимогам Регламентів та Директив ЄС, а також містить корупційний характер враховуючи наступне.

1. Законопроєктом Міністерства інфраструктури України передбачається передача функцій держави щодо контролю за суб’єктами господарювання недержавному об'єднанню, що суперечить приписам Директиви 2014/45/ЄС.

Пунктом 15 Преамбули Директиви 2014/45/ЄС визначено, що тестування на придатність до експлуатації є державною функцією, а отже, має здійснюватися державами-членами або державними чи приватними органами, що уповноважені проводити такі тестування під своїм контролем.
Статтею 14 Директиви 2014/45/ЄС встановлено, що контроль за суб’єктами, які здійснюють тестування на придатність до експлуатації транспортних засобів вважається виконаним у випадках запровадження акредитації у відповідності до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) №765/2008.

В Україні запроваджена акредитація у відповідності до Регламенту ЄС №765/2008. Акредитацію в Україні здійснює Національне агентство з акредитації України у відповідності до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності».

Всупереч європейській практиці, законопроєктом Міністерства інфраструктури України пропонується передати функції щодо контролю за суб’єктами господарювання об’єднанню підприємств - Бюро з безпеки експлуатації колісних транспортних засобів (далі – Бюро).

Згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виключно законами встановлюються:

1) органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

2) види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

3) повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

4) вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

5) спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);

6) санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Законопроєкт Міністерства інфраструктури України не визначає переліку підстав зупинення господарської діяльності, способу та форми здійснення заходів державного контролю, а також санкцій за порушення вимог законодавства і перелік порушень. Всі ці повноваження пропонується надати Бюро всупереч встановленим приписам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

2. Законопроєктом Міністерства інфраструктури України передбачається примусова участь суб’єктів господарювання в Бюро.

Статтею 52-6 законопроєкту Міністерства інфраструктури України встановлено вимоги, яким повинен відповідати суб’єкт господарювання для здійснення тестування на придатність до експлуатації.

Серед цих вимог міститься вимога щодо обов’язкової участі суб’єкта господарювання в Бюро. Дана вимога суперечить ч.1 ст.5 Закону України «Про громадські об’єднання», якою встановлено, що ніхто не може бути примушений до вступу у будь-яке громадське об'єднання. Належність чи неналежність до громадського об'єднання не може бути підставою для обмеження прав і свобод особи.

Також абз.2 ч.2 ст.15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» перебачено, що антиконкурентними діями органів влади є пряме або опосередковане примушення суб’єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні чи інші форми об’єднань або здійснення узгоджених дій концентрації суб’єктів господарювання в інших формах.

3. Законопроєкт Міністерства інфраструктури України направлений на монополізацію сфери тестування на придатність до експлуатації транспортних засобів.

Статтею 52-8 законопроєкту Міністерства інфраструктури України встановлюються органи управління та контролю Бюро.

Серед них: загальні збори членів Бюро, президія, дирекція, апеляційна комісія та інші визначені Статутом Бюро органи.

Зокрема, статтею 52-10 визначено, що Президія Бюро здійснює загальне керівництво діяльністю Бюро відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів, Статуту Бюро, рішень загальних зборів членів Бюро.

Президія Бюро складається з представників семи Виконавців - членів Бюро, які обираються терміном на один рік з правом переобрання на наступні терміни, у такому порядку:

1) представники трьох Виконавців, які мають найбільшу кількість пунктів проведення перевірки транспортних засобів щодо придатності до експлуатації, затверджуються загальними зборами членів Бюро за поданням голови загальних зборів членів Бюро;

2) представники інших чотирьох Виконавців за відповідними поданнями таких Виконавців обираються загальними зборами членів Бюро, причому кожен член Бюро під час голосування має один голос.

Президія Бюро очолюється президентом, який обирається президією Бюро з числа її членів.

Окрім того, законопроєктом встановлюється, що засідання президії Бюро вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше п'яти членів президії. Рішення президії Бюро приймаються не менш як п’ятьма голосами присутніх на засіданні членів президії Бюро.

Передбачення зазначених вимог вкотре підтверджує, що Міністерство інфраструктури України лобіює інтереси найбільших суб’єктів господарювання в сфері обов’язкового технічного контролю.

4. Законопроєктом Міністерства інфраструктури України передбачена можливість Міністерства інфраструктури України керувати об’єднанням підприємств – Бюро, як в якості загальних зборів членів, так і Президії.

Статтею 52-9 передбачено, якщо повноважне засідання загальних зборів членів Бюро не скликається протягом 120 днів або скликані загальні збори членів Бюро не спроможні прийняти рішення, відповідні повноваження загальних зборів членів Бюро, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Окрім того, статтею 52-10 законопроєкту Міністерства інфраструктури України визначено, що засідання президії Бюро скликаються президентом не рідше одного разу на місяць. Позачергове засідання президії скликається у будь-який час на вимогу будь-яких двох членів президії Бюро. У разі, якщо повноважне засідання президії Бюро не скликається протягом 45 днів або президія Бюро не спроможна прийняти рішення, відповідні повноваження президії Бюро, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Міністерство інфраструктури України до складу Бюро не входить, оскільки не має права втручання, співучасті, але має право виконувати функції Бюро навіть без участі в Бюро. Основні завдання Бюро: законодавчі, регуляторні, контролюючі. Таке перекладання державницьких функцій на об’єднання підприємств насправді є прихованим впливом та втручанням Міністерства інфраструктури України в діяльність Бюро.

5. Законопроєктом передбачається створення нової інформаційної системи збору інформації та побудову комплексної системи захисту інформації, аналогічній системі, що вже створена.

Законопроєктом Міністерства інфраструктури України передбачені значні бюджетні фінансові витрати на створення нової інформаційної системи збору інформації та побудову комплексної системи захисту інформації, аналогічній системі, що вже створена та успішно функціонує в МВС України (загальнодержавна база даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, яка є складовою частиною Єдиного державного реєстру МВС). Але цю ж інформацію Міністерство інфраструктури України планує передавати назад до МВС. Тобто, це є просто спроба перебрати функції (зокрема ведення Реєстру) від МВС до Міністерства інфраструктури України з додатковим витрачанням бюджетних коштів.

Висновок: Вищезазначений проєкт не наближає українське законодавство до європейського, а лише сприяє монополізації сфери тестування на придатність до експлуатації транспортних засобів та створює корупційні ризики.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]