Децентралізація в дії, або ще раз про перемогу
Тема децентралізації на сьогодні залишається однією з найактуальніших. В країні регулярно проводяться заходи, направлені на висвітлення реформи, на підбивання проміжних підсумків та визначення нових задач.
Нещодавновзяв участь у засіданні регіональної платформи розвитку місцевогосамоврядування, яка надихнула мене вкотре говорити про зміни.
Менетішить, що саме реформа децентралізації з кожним днем набуває все більше прихильників.Варто згадати лише, як все починалось. В 2014 році ініціатива ПрезидентаУкраїни Петра Порошенка віддати повноваження на місця у багатьох викликала сумніви- особливо скептичні особи казали, що зміни будуть провальними. Проте вжесьогодні кількість таких думок – мінімальна, і в цьому я вкотре впевнився підчас заходу.
Іце не дивно, адже який свідомий громадянин, що бажає жити в розвинутій країні, будевиступати проти:
- збільшеннябюджету;
-розширення повноважень;
-фінансової самостійності;
-можливості утримувати інфраструктуру в гідному стані (гарний приклад – першийза останні роки ремонт шкіл та дитсадків в запорізьких громадах);
…таще безлічі переваг, які регіони отримали від реформи децентралізації.
Прозбільшення бюджетів краще казати цифрами: за дев’ять місяців 2016 рокунадходження загального фонду місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад(ОТГ) області (з урахуванням трансфертів з державного бюджету) склали 146мільйонів гривень, що майже у 7 раз більше порівняно з надходженняманалогічного періоду 2015 року до бюджетів місцевих рад, які увійшли до складуОТГ. Надходження власних доходів місцевих бюджетів ОТГ зросли майже у 3 рази(на 41 мільйон гривень) порівняно з 9 місяцями 2015 року (з 22 млн до 63 млн).
Звичайно,не все так гладко. Але спотикається тільки той, хто йде вперед, тим же, хтостоїть на місці, переживати нема за що. Тож для того, аби найближчим часом пітитвердою ходою, нам потрібно вирішити перелік неврегульованихпитань у новостворених громадах.
По-перше,це питання складу громад, точніше населених пунктів, які з якихось причин небули долучені до ОТГ . Одна з ключових задач реформи – розширити громади. І мивже над цим працюємо. Наразі території,які свого часу не виявили бажання вступити до громади, не мають можливостізробити це в будь-який момент. Законопроект № 4772 передбачає створення ОТГнавіть в тому випадку, коли у населених пунктів в складі громади немаєзагальних кордонів. Перевибори голови громади в цій ситуації не проводитимуться,втім довибори представників нових територій в депутати є обов’язковим. А це –доволі важливо.
Своїнюанси виникли і в сфері освіти. Візьмемо ПТУ – після впровадження реформи,утримання профтехучилищ перейшло на місцевий рівень. В той же час повноваження,щододіяльності навчальних закладів залишились в області, а право розпоряджатисябудівлями взагалі залишилося на рівні державному. А тепер уявімо картину: вгромаді веде діяльність ПТУ, яке спеціалізується, наприклад, на навчаннітрактористів. Кожного року училище випускає по п’ятдесят трактористів, з яких вгромаді залишається максимум п’ять. Інші трактористи переїздять до сусідніхгромад, які потребують їх вмінь. А між тим для того, аби їх вивчити з бюджетугромади виділялися неабиякі кошти на утримання цілого ПТУ. Як то кажуть, «збруяшкіри не варта». Доцільно, що згодом у мешканців громади виникне бажанняпозбавитися такого навантаження на кошторис і витратити звільнені кошти на іншіпотреби. Таким чином ПТУ можуть залишитися на грані зникнення, а навколишнігромади – без спеціалістів (трактористів, поварів, слюсарів, швачок, малярів…).
Длятого, щоб гідно вийти з цієї ситуації треба перш за все визначитися зповноваженнями. Логічно, щоб управлінням сфери займалася структура, яка їїфінансує.
Схожа ситуація виникла і в земельній сфері.Децентралізація передбачає надання громадам права розпоряджатися землями. В тойже час паралельно з цим свою діяльність продовжує вести Держгеокадастр, якийвже давно зарекомендував себе як злочинна структура. Виникає питання: навіщо в системіцей посередник? Розпоряджатися землею має право той, хто на ній працює. Тому вданому випадку я бачу єдине рішення – вилучення з системи зайвої ланки. Зподібною ініціативою вже виступав Володимир Гройсман, тож цілком вірогідно, що найближчимчасом ситуація буде врегульована і врешті решт саме громади будутьрозпоряджатися своєю землею.
Озвучивши ці проблеми я не міг не зупинитись на кадровомупитанні. Новостворені громади з новими повноваженнями потребують грамотнихспеціалістів у всіх сферах. Але сучасного українця перспектива працювати надержслужбі та ще й в райцентрі досі лякає. Зокрема, через відсутність гідноїмотивації. Будьмо відверті: нинішні зарплати приваблюють в бюджетну сферу абозапеклих ентузіастів, ладних працювати за копійки, або нечистих на руку осіб,які вже прорахували, вигідні можливості нової посади. Обидва випадки нам непідходять – з хабарниками ми боролися і будемо боротися, а ентузіазм, якправило, також має термін придатності. Тож надання фінансової незалежності нетільки громаді, але і її працівникам вважаю однією першочергових завдань нашого уряду.
Звісно, я озвучив далеко не всі проблеми. Як і далеко невсі досягнення. Нам є над чим працювати, але і є чим пишатися. За два рокиреформ нам вдалося зробити більше, ніж було зроблено за роки Незалежності. І целише початок.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 12604
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9105
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8523
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7422
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5901