Чи витримає енергосистема кризу в соцмережах?
Чому всі заговорили про віялові відключення.
Традиційно опалювальний сезон стає майже головним тригером активізації в соцмережах та телешоу для експосадовців та експертів з широкого кола питань, починаючи з конституційного права та завершуючи економічними злочинами. От і цього року пости деяких експертів малюють нам апокаліптичні сценарії холодної зими, у темряві якої ледь видніється Україна, без світла та тепла. Так відбувається вже не першу зиму, але за всіма ознаками масштаби цьогорічної «зради» дійсно можуть бути унікальними. В ситуації явного «нагнітання» ситуації, варто не підключати емоції на які і розраховано багато інформаційних повідомлень та коментарів, особливо в соцмережах.
Отже, спробуємо розібратись, але без емоцій. По-перше, на минулому тижні під час години запитань до Уряду чинний очільник Уряду Денис Шмигаль повідомив у Верховній Раді народних депутатів України, що жодних доручень Ради національної безпеки та оборони України щодо розробки будь-яких графіків віялових відключень електроенергії не було та немає. Тут варто зауважити, що ці слова висловлені під стенограму – тобто, задокументовані, а отже, виголошені із розумінням відповідальності за наслідки, в разі, наприклад, якщо була сказана неправда.
Одразу можна подумки порівняти «вартість» стенограми апарату Верховної Ради, яка буде зберігатися в державному архіві не один рік, із «вартістю» посту у соцмережі із фотографією «повідомлення» старости села на заборі про відключення. Відповідь очевидна: папірець без підпису – не більше ніж ілюстрація, ремонт в селі відбувається плановий, але фото разом з апокаліптичним текстом створює враження унікальної «зради». Тут нема нічого оригінального, спотворення реальних фактів у фейсбуці – це глобальна проблема.
По-друге, цьогорічна зима дійсно унікальна у всьому світі, адже прямо зараз відбувається енергетична криза. Але в Україні свої особливості – увагу суспільства зконцентровано на діях влади щодо вакцинації та боротьби із хвилею COVID, а ще у самому розпалі політичний сезон. Прямо зараз чинна влада проходить свій екватор, а це зумовлює загальну активізацію як прихильників, так і політичних супротивників чинного Президента України. Медійні атаки на тему тарифів та холодної зими – яскрава ілюстрація саме політичних рухів багатьох охочих до самопіару гравців, а не виваженого технічного та економічного експертного аналізу.
Але чи буде зима холодною? Кліматичний саміт у Глазго дає відповідь – глобальне потепління вже обернулося катастрофою, потрібно діяти вже негайно, бо теплі зими - лише один з наслідків. У 2019 році в Європі була найспекотніша зима в історії, внаслідок чого було менше опалювальних днів. Ключовий європейський прогноз погоди, за яким уважно спостерігали енерготрейдери, цього року показав що частина континенту, швидше за все, знову буде теплішою, ніж передбачалося раніше.
До такого висновку на минулому тижні дійшли синоптики Європейського Союзу зі Служби зі зміни клімату імені Коперника, які оновили свій довгостроковий прогноз погоди. Цьогорічний прогноз вказує, що у великих частинах Бельгії, Франції, Німеччини, Нідерландів та Великобританії температурні максимуми із вірогідністю у 40% можуть оновити історичні, а частини Італії, Скандинавії та Східної Європи мають більшу ймовірність теплої зими ніж зазвичай. Ці дані базуються на тисячах вимірювань із супутників, кораблів, літаків та метеостанцій по всьому світі.
Але повернемося до теми дефіциту енергоресурсів та спекуляцій на тему віялових відключень. Що стосується саме відключень – то перевірену інформацію про всі планові та аварійні відключення від електропостачання можна знайти на сайтах місцевих операторів електромереж – обленерго, які є приватними компаніями. Зазвичай інформація на сайтах оперативно оновлюється за кожним населеним пунктом із зазначенням конкретних вулиць – майже кожні пів години, і є офіційною. Звісно, ремонти енергомереж відбуваються постійно – і станом на зараз річний план ремонтів ще не виконано, тому й відбуваються планові відключення. Але це питання до власників обленерго, а не Уряду. В національному ж масштабі все виглядає так: минулого опалювального сезону національний оператор магістральних електромереж «Укренерго» дійсно був у непростій ситуації – коли вдарили «хрещенські» морози, забагато атомних енергоблоків АЕС були в ремонті, а вугільні електростанції спалювали вугілля із великою швидкістю. В самі холодні години застосовувався аварійний імпорт електроенергії з суміжних країн. Цього року також спостерігається дефіцит вугілля, але дефіцит вугілля зараз – у всьому світі, це не виняткова проблема українських компаній. Відповіддю на кризу стане збільшене виробництво електроенергії на атомних електростанціях. Державні атомні генеруючі компанії забезпечать роботу 99% відсотків своїх енергоблоків, що додасть за потужністю приблизно ще чверть вугільної генерації – це як додаткові 15 енергоблоків вугільних електростанцій в енергосистемі, але без спалювання дефіцитного дорогого вугілля. Тобто, державні компанії збалансують попит на електроенергію на ринку, за рахунок атомної генерації. Вугільні електростанції продовжать отримувати законтрактоване вугілля, крім того, як і в минулі роки, будуть залучені газомазутні блоки окремих ТЕЦ, для покриття потреби у теплі та світлі в разі настання непередбачуваних холодів.
Що стосується імпорту електроенергії з Білорусі та інших країн – поки в нас не все так критично, як знову ж таки говорять деякі експерти так екскерівники – в межах 2% добового споживання.
Таким чином, кожен може зробити свої висновки щодо спекуляцій в соцмережах на темі віялових відключень.
- Справа на мільярд Євген Магда вчора о 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін вчора о 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова вчора о 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 262
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 95
- Справа на мільярд 93
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Окуповані території стали чорною дірою для Росії. Жахлива ціна війни для Путіна
3083
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 2875
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 2224
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2209
-
Операція "Чисте місто": НАБУ оголосило підозри за земельну корупцію в Києві
оновлено Бізнес 1813