Підгайне: чи витримає енергосистема кризу в соцмережах?
Чому всі заговорили про віялові відключення
Традиційно опалювальний сезон стає майже головним тригером активізації в соцмережах та телешоу для експосадовців та експертів з широкого кола питань, починаючи з конституційного права та завершуючи економічними злочинами. От і цього року пости деяких експертів малюють нам апокаліптичні сценарії холодної зими, у темряві якої ледь видніється Україна, без світла та тепла. Так відбувається вже не першу зиму, але за всіма ознаками масштаби цьогорічної «зради» дійсно можуть бути унікальними. В ситуації явного «нагнітання» ситуації, варто не підключати емоції на які і розраховано багато інформаційних повідомлень та коментарів, особливо в соцмережах.
Отже спробуємо розібратись, але без емоцій. По-перше, на минулому тижні під час години запитань до Уряду чинний очільник Уряду Денис Шмигаль повідомив у Верховній Раді народних депутатів України, що жодних доручень Ради національної безпеки та оборони України щодо розробки будь-яких графіків віялових відключень електроенергії не було та немає. Тут варто зауважити, що ці слова висловлені під стенограму – тобто, задокументовані, а отже, виголошені із розумінням відповідальності за наслідки, в разі, наприклад, якщо була сказана неправда.
Одразу можна подумки порівняти «вартість» стенограми апарату Верховної Ради, яка буде зберігатися в державному архіві не один рік, із «вартістю» посту у соцмережі із фотографією «повідомлення» старости села на заборі про відключення. Відповідь очевидна: папірець без підпису – не більше ніж ілюстрація, ремонт в селі відбувається плановий, але фото разом із апокаліптичним текстом створює враження унікальної «зради». Тут нема нічого оригінального, спотворення реальних фактів у фейсбуці – це глобальна проблема.
По-друге, цьогорічна зима дійсно уникальна у всьому світі, адже прямо зараз відбувається енергетична криза. Але в Україні свої особливості – увагу суспільства зконцентровано на діях влади щодо вакцинації та боротьби із хвилею COVID, а ще у самому розпалі політичний сезон. Прямо зараз чинна влада проходить свій екватор, а це зумовлює загальну активізацією як прихильників, так і політичних супротивніків чинного Президента України. Медійні атаки на тему тарифів та холодної зими – яскрава ілюстрація саме політичних рухів багатьох охочих до самопіару гравців, а не виваженого технічного та економічного експертного аналізу.
Але чи буде зима холодною? Кліматичний саміт у Глазго дає відповідь – глобальне потепління вже обернулося катастрофою, потрібно діяти вже негайно, бо теплі зими - лише один з наслідків. У 2019 році в Європі була найспекотніша зима в історії, внаслідок чого було менше опалювальних днів. Ключовий європейський прогноз погоди, за яким уважно спостерігали енерготрейдери, цього року показав що частина континенту, швидше за все, знову буде теплішою, ніж передбачалося раніше.
До такого висновку на минулому тижні дійшли синоптики Європейського Союзу зі Служби зі зміни клімату імені Коперніка, які оновили свій довгостроковий прогноз погоди. Цьогорічний прогноз вказує, що у великих частинах Бельгії, Франції, Німеччини, Нідерландів та Великобританії температурні максимуми із вірогідністю у 40% можуть оновити історичні, а частини Італії, Скандинавії та Східної Європи мають більшу ймовірність теплої зими ніж зазвичай. Ці дані базуються на тисячах вимірювань із супутників, кораблів, літаків та метеостанцій по всьому світі.
Але повернемося до теми дефіциту енергоресурсів та спекуляцій на тему віялових відключень. Що стосується саме відключень – то перевірену інформацію про всі планові та аварійні відключення від електропостачання можна знайти на сайтах місцевих операторів електромереж – обленерго, які є приватними компаніями. Зазвичай інформація на сайтах оперативно оновлюється за кожним населеним пунктом із зазначенням конкретних вулиць – майже кожні півгодини, і є офіційною. Звісно, ремонти енергомереж відбуваються постійно – і станом на зараз річний план ремонтів ще не виконано, тому й відбуваються планові відключення. Але це питання до власників обленерго, а не Уряду. В національному ж масштабі все виглядає так: минулого опалювального сезону національний оператор магістральних електромереж «Укренерго» дійсно був у непростій ситуації – коли вдарили «хрещенські» морози, забагато атомних енергоблоків АЕС були в ремонті, а вугільні елекстростанції спалювали вугілля із великою швидкістю. В самі холодні години застосовувася аварійний імпорт електроенергії з суміжних країн. Цього року також спостерігається дефіцит вугілля, але дефіцит вугілля зараз – у всьому світі, це не виняткова проблема українських компаній. Відповіддю на кризу стане збільшене виробництво електроенергії на атомних електростанціях. Державні атомні генеруючі компанії забезпечать роботу 99% відсотків своїх енергоблоків, що додасть за потужністю приблизно ще чверть вугільної генерації – це як додаткові 15 енергоблоків вугільних електростанцій в енергосистемі, але без спалювання дефіцитного дорогого вугілля. Тобто, державні компанії збалансують попит на електроенергію на ринку, за рахунок атомної генерації. Вугільні електростанції продовжать отримувати законтрактоване вугілля, крім того, як і в минулі роки, будуть задіяні газомазутні блоки окремих ТЕЦ, для покриття потреби у теплі та світлі в разі настання непердбачуваних холодів.
Що стосується імпорту електроенергії з Білорусі та інших країн – поки в нас не все так критично, як знову ж таки говорять деякі експерти так екскерівники – в межах 2% добового споживання.
Таким чином, кожен може зробити свої висновки щодо спекуляцій в соцмережах на темі віялових відключень.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 733
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 378
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 214
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 34650
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 32961
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25644
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8311
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7812