З 1 жовтня ціна електроенергії в Україні зменшиться, допоки в Європі зростає
Нова урядова фінансова модель захисту інтересів населення вступає в дію.
Ціни на електроенергію в ЄС за півроку зросли в кілька разів. Так, в Іспанії cередня ціна електроенергії для споживачів зараз більш ніж утричі перевищує ціну 2020 року – замість 33,75 євро за МВт-годину, зареєстровані 30 серпня 2020 року, ціни взлетіли до більше ніж 130 євро у вересні 2021.
Причинами високих цін міжнародні аналітики назвали зростання вартості газу, відсутність достатнього вітру для вітрових електростанцій та зростаючу вартість викидів вуглекислого газу (CO2) для традиційної енергетики в зв’язку із новою, більш жорсткою кліматичною політикою ЄС.
Уряд Іспанії намагався пом’якшити зростання цін на електроенергію, знизивши податок на продаж електроенергії до 10 відсотків, тим не менше, високі ціни на електроенергію залишаються ключовим фактором підвищення споживчих цін - рівень інфляції в Іспанії прискорився до 3,3 відсотка в серпні, згідно з даними, опублікованими Іспанським статистичним управлінням (INE).
Раптове підвищення цін пережила й низка інших держав європейського континенту. В цій статті не згадуємо черги на заправках у Великобританії, адже мова про електроенергетику, проте варто лише зазначити що міністри енергетики країн ЄС вже зустрічались для того щоб домовитись як зупинити енергетичну кризу, але поки марно.
На цьому тлі енергетичної кризи в ЄС в Україні відносно тепла та спокійна осінь не псує бізнесу настрій – заводи в нас не зупиняються, а спекуляції щодо підвищення тарифів поки що не досягли логічної мети.
Що ж, але реформи в таких умовах - все одно сміливий крок. З 1 жовтня на українському ринку електроенергії має запрацювати нова фінансова модель ПСО (англійською "Public Service Obligations"). Нову урядову формулу підтримують всі без винятку партнери з розвитку України в сфері енергетики, включно із європейськими партнерами з Секретаріату Енергетичного Співтовариства (до речі організації, країни-члени якої, як показав час, виконуючи узгоджені "дорожні карти" реформ згодом здобувають право на вступ до ЄС).
Запровадження нових правил та нової моделі розрахунків – це тимчасовий етап, але дуже важливий з точки зору продовження лібералізації енергетичного ринку та створення сучасних умов конкуренції. Саме по своїй суті механізм ПСО як інструмент покликаний захистити споживача під час впровадження ринкових реформ, переходу від адміністративно зарегульованого до лібералізованого ринку. Навіть на розвинутих конкурентних ринках обставини, за яких необхідно захистити окремі категорії споживачів, зазвичай населення або малий бізнес, можуть виникнути, наприклад, коли постачання електроенергії обмежене, що спричиняє значно вищі ціни на електроенергію, ніж зазвичай, або у випадку збою в роботі ринку, коли прямі втручання регуляторних органів є неефективними. Тобто, використання інструменту ПСО зараз дуже актуально.
Як відомо, український роздрібний ринок електроенергії почав працювати за новими правилами з 1 січня 2019 року. Впровадження ринку допоміжних послуг у 2020 році доповнило раніше започатковані елементи архітектури ринку, які замінили застарілу модель "єдиного покупця" електроенергії, посередника на ринку. Однак попри нові стандарти конкуренції та прямих договорів, до 2021 року не було досягнуто прогресу щодо скасування перехресного субсидування, адміністративного регулювання споживчих цін, що продовжує стримувати вільний ринок.
Такі державні енергокомпанії як НАЕК “Енергоатом” та НЕК “Укргідроенерго” були зобов’язані продавати електроенергію за дуже низькою ціною, що гальмувало розвиток конкуренції та могло з часом негативно вплинути на безпечну експлуатацію електростанцій, особливо атомних. За новими стандартами, продаж електроенергії населенню та механізм підтримки вразливих верств повинен був стати максимально прозорим, відкритим і зрозумілим.
Механізм фінансового ПСО надає можливості виробникам електроенергії вибирати більш конкурентну стратегію на ринку.
Фінансова модель ПСО, у відмінності від попередньої, є більш ринковою. Вона дозволятиме виробникам продавати електричну енергію саме за тими умовами, які конкретно для них є більш прийнятними, вибирати для себе більш конкурентну стратегію.
Міністерство енергетики виконало завдання Президента України Володимира Зеленського: проаналізувавши структуру тарифу, вони побачили що вартість виробництва електроенергії складає в структурі тарифу щонайбільше 5%. Тому, за попередньої моделі, наприклад, державна атомна генерація отримувала лише 6-7 копійок з кожної кВт-години.
Тепер буде змінено підхід, державні компанії будуть самостійно без посередників реалізовувати електроенергію на ринку, і вже за рахунок зароблених коштів компенсують різницю в тарифах для населення і ринкової ціни електроенергії, отже це ключ до стабілізації їх фінансового стану.
Фактично буде змінено вагу і підвищено роль на ринку державної генерації, яка виробляє більшу частину електроенергії, і це більш справедливо.
Крім того, введення нової фінансової моделі ПСО забезпечує реалізацію ініціатив Президента України щодо захисту незахищених верств населення та зменшення тарифів на електроенергію.
Наразі все готово до запровадження нової моделі – в кінці вересня «Укргідроенерго» навіть вніс наперед авансовим платежем кошти у розмірі 1 млрд грн, які забезпечать розрахунки за новою фінансовою моделлю.
З 1 жовтня ціна електроенергії зменшиться для споживачів за умов місячного споживання до 250 кВт годин і складе 1,44 грн / кВт годин.
Таким чином, реформа ринку продовжується, що додасть прозорості у відносинах на ринку та наближатиме Україну до лібералізованого конкурентного ринку за європейськими стандартами, позитивно вплине на оцінку нашого «домашнього завдання» за Угодою про асоціацію Україна-ЄС.
Крім того, нова фінансова модель ПСО має стати запобіжником накопичення хронічних боргів та запорукою оздоровлення державних компаній - найбільших виробників електроенергії.
- Відсутність у міськради коштів на сплату судзбору як підстава для звернення прокурора Євген Морозов 10:17
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 758
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 381
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 216
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 37330
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 36014
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8412
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 8121
-
Тігіпко купує третій банк
Фінанси 6834