Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України?
Хоча для України перевибори у Німеччині стали сюрпризом, їх результат може принести і хороші новини.
Не вірте, якщо вам скажуть, що німецька політика є передбачуваною. Розпад парламентської коаліції у Німеччині застав зненацька півсвіту. Європа тільки-но “відходила” від результатів виборів у США, як стало відомо, що на порозі нових виборів опинилась і Німеччина. Партії “світлофорної” коаліції не змогли знайти спільної мови щодо бюджету на 2025 рік, результатом чого став вихід ХДС/ХСС з коаліції.
Тепер попереду - голосування за вотум довіри до уряду Шольца у грудні та дострокові вибори на початку наступного року. Лідери партій Бундестагу вже визначили їх попередню дату - 23 лютого 2025. Хоча для України перевибори у Німеччині також стали сюрпризом, їх результат може, як не дивно, принести і хороші новини.
З Україною в серці
На посаду нового канцлера претендують одразу декілька кандидатів. Серед них лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц. Колега Ангели Меркель, за час широкомасштабної війни він кардинально змінив своє бачення щодо України. Він двічі був у Києві від початку великої війни.
Вперше він приїжджав в травні 2022 року, після деокупації Київщини, і я мала можливість супроводжувати його в поїздці до Ірпеня. Коли Мерц повернувся назад до Німеччини, він став головним адвокатом пришвидшення європейської інтеграції України. Варто відзначити, що до того ХДС/ХСС зазвичай були критично проти. Тобто він дуже сильно змінив своє ставлення і розвернув фактично християнських демократів Німеччини на 180 градусів по українському питанню.
Також він часто критикував Шольца за нерішучість та підтримував поставки далекобійних ракет Таурус для України. Не так давно Фрідріх Мерц зробив жорстку заяву про те, що готовий в разі обрання канцлером висунути Путіну ультиматум про припинення бойових дій в Україні. Якщо цього не буде зроблено впродовж 24 годин, він обіцяє поставити Києву крилаті ракети Taurus та дозволить бити ними вглиб рф.
А що ж в партії Шольца? Днями вийшла заява соціал-демократів, які закликали діючого канцлера повторно не балотуватися як керівника СДП, а поступитися місцем своєму однопартійцю Пісторіусу. Це діючий міністр оборони Німеччини і водночас, один з найбільш популярних політиків не лише в СДП, а і в усій країні. Він дуже активний та справді проукраїнськи налаштований. Він тверезо оцінює російську загрозу для Європи та поставив задачу до 2029 року підготувати армію Німеччини до війни.
Наразі є ймовірність того, що якщо Пісторіус обійме посаду канцлера, це відкриває нові можливості співпраці у військовій сфері між Україною та Німеччиною, та нові можливості по допомозі, які раніше блокувалися офісом Олафа Шольца.
Тому попри тимчасову кризу з Німеччиною, є дуже серйозні сподівання на те, що після виборів в Німеччині фактично будуть більш проактивні, рішучі проукраїнські політики.
Водночас для таких сценаріїв також є і свої ризики, які полягають у збільшенні присутності маргінальних, але активних друзів путіна в німецькій політиці.
Німецькі друзі путіна
У цьогорічних виборах до парламенту буде одна особливість. Німецьким демократичним політикам доведеться боротися з ультраправими партіями нацистського толку, а також з лівими популістами. На підготовку до цього мав би бути рік, якби вибори відбулися за графіком. Але тепер розпад коаліції пришвидшив ці процеси.
У вересні першим шоком для німецьких політиків стали результати виборів до парламентів двох східнонімецьких земель – Саксонії та Тюрингії. Тоді вперше в історії післявоєнної Німеччини права екстремістська AfD перемогла на місцевих виборах, набравши більше третини голосів виборів. Третє місце посіла створена пів року тому ліва партія Блок Сари Вагенкнехт.
Особливістю і правих, і лівих у Німеччини є їх проросійська позиція. Обидві партії вимагають припинити військову та бюджетну допомогу Україні, а також відверто підтримували абсолютно всі меседжі російської пропаганди.
Це є серйозною загрозою, бо обравшись до парламенту такі політики отримають важелі впливу на прийняття рішень. І хоча жодна з демократичних сил ніколи не сформує коаліцію з партіями по типу фашистською AfD, ризик збільшення присутності екстремістів та їх впливу на політичну повістку - це великий червоний прапор для всього німецького політикуму.
В Україні ми не можемо не помічати цю тенденцію та очевидну загрозу посилення антиукраїнських настроїв в німецькому суспільстві, головним бенефіціаром яких буде наш ворог – російська федерація.
Лівий фланг
Що обʼєднує і нацистських “правих”, і популістів “лівих” у Німеччині - так це любов до росії. Обидві партії, і Блок Сари Вагенкнехт, і AfD сповідують пропутінську риторику, а від початку широкомасштабного вторгнення вони перетворилися на рупори російської пропаганди. І, до речі, саме цих політиків постійно цитують всі російські медіа-ресурси.
Ці партії намагаються видати виборцям Німеччини інтереси росії за інтереси Німеччини. Ультраправа AfD під час місцевих виборів 2024 року обіцяла провести референдум про вихід Німеччини з ЄС в разі перемоги на виборах. Цікаво, в чому в такому разі полягає інтерес Німеччини та як це покращить життя пересічних німців? Свою любов до росії лідер ультраправих Тюрінгії Бьорн Хеке продемонстрував не тільки словом, а й справами, приїхавши на виборчу дільницю на "Ниві", показово віддавши перевагу російському автопрому.
Втім, AfD надто одіозні, і жодна з партій не піде на створення потенційної коаліції з фашистами. Новою зіркою російської пропаганди є саме Блок Сари Вагенкнехт. Сама Вагенкнехт вже багато років у німецькій політиці, побудувала кар’єру у посткомуністичній Лівій партії. А в 2024 році створила власну політсилу, яка отримала серйозні результати на місцевих виборах та представництва в низці земель.
Вагенкнехт не перший рік веде захист інтересів росії на території Німеччини. Наприклад, ще у 2017 політикиня закликала розпустити НАТО й укласти нову угоду про безпеку, яка зв'язувала б Німеччину і Росію. Тобто, фактично дозволити путіну зайти у Європу без бою. Особливо яскраво такі заяви виглядають зараз, під час російської агресії в Європі.
Сара Вагенкнехт не підтримувала антиросійські санкції, закликала до мирних переговорів канцлера особисто з путіним. Ну а нещодавно запропонувала вилучити всі кошти на постачання зброї Україні з федерального бюджету на 2025 рік. Зараз Вагенкнехт лякає країни НАТО ядерною війною у випадку продовженні підтримки України та пропонує свої “мирні плани”, основою яких, на її думку, має бути “компроміс” та територіальні поступки Києва.
Для того, щоб не допустити переваги проросійських сил в німецькому парламенті, рішучі дії демократичних сил потрібні вже зараз.
***
Вплив на Європу через вибори – це давня стратегія росії, яку вона реалізує вже не перше десятиліття. росія вже має успішний кейс на рівні Євросоюзу – це уряд Угорщини та Словаччини.
Проте, слід розуміти, що головна ціль росії наразі – це посилення впливу у великих країнах ЄС, таких як Франція та Німеччина. У Франції блок Марі ле Пен не зміг отримати переваги на парламентських виборах, в першу чергу завдяки об'єднанню демократичних сил та правильній розстановці кандидатів по округах.
Важливо, щоб і демократичні сили Німеччини врахували цей досвід під час висування кандидатів на майбутніх виборах. І щоб внутрішня конкуренція всередині демократичного табору не пропустила в Бундестаг партії, які розвалюють Німеччину та Європу зсередини.
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 154
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 101
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 35222
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
26927
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 22446
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 10346
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8807