Нелегка доля Господарського кодексу України
Відповідь прихильникам ідеї скасування Господарського кодексу України.
Не вщухають суперечки щодо подальшої долі ГосподарськогоКодексу України (далі-ГК). Тому доцільно ще раз акцентувати увагу на декількох фактах,які неможливо ігнорувати в умовах необхідності залучення інвестицій длязабезпечення процесу реформування економіки України.
1. Законодавство провідних європейських країн (Німеччина,Франція та інші) демонструє тенденцію кодифікації норм права, тому курс Украйнина приведення національногозаконодавства у відповідність з нормами законодавства ЄС вимагає, від державнихорганів влади України, «йти в ногу» з європейськими тенденціями, а не взворотному напряму.
2. Інвестор, особливо іноземний, хоче в одному нормативно-правовому акті побачити необхідні йому норми права, а невишукувати їх в розрізнених джерелах. На сьогодення, потік інвестицій в Українузменшується, а нам пропонують ще ускладнити діяльність інвесторів, перемістившинорми права, які містяться в ГК в різні нормативно-правові акти. Однакне зрозуміло такий недержавний підхідобумовлений недалекоглядною позицією або це цілеспрямованідії на зниження інвестиційного потенціалу України.
3. Необхідність модернізації ГК з урахуванням сучасноїекономічної ситуації в Україні, не викликає сумніву. Причому доцільно об'єднати принцип стабільності законодавства і доцільністьусунення застарілих норм права. Однак не треба забувати, що модернізуватинеобхідно не тільки ГК, а й інші кодифіковані нормативно-правові акти України (Цивільний кодекс України, Податковийкодекс України та інші), так як практично всі кодифіковані нормативно-правовіакти України приймалися в економічних реаліях, які відрізняються відсьогоднішньої ситуації. Також не треба забувати, що Уряд неодноразово вносив зміни і доповнення до Податковогокодексу України й при цьому Мін'юст не говорить про необхідністьдекодифікації податкового законодавства, ґрунтуючись на тому, що нормиПодаткового Кодексу України застаріли і потребують приведення у відповідність зекономічними реаліями.
4. Абсолютно неясно навіщо «розсупоніть» за різними законами норми, які кодифікувалися,систематизувалися десятиліттями. Якщо, на думку прихильників ідеї скасування ГКй перенесення окремих норм в іншінормативно-правові акти, мають місця норми, які обов'язково треба зберегти, то набагато простіше, при наявності серйозних аргументів,скасувати «непотрібні» норми ГК і залишити в ГК тільки ті норми, які, на їхдумку, треба зберегти. Проте, не дивлячись на аргументи і факти, щопідтверджують згубність декодифікації норм права, прибічники цієї ідеї наполягаютьвиключно на скасуванні ГК.
5. Суб'єкти господарювання, інвестори постійно наполягаютьна необхідності, забезпечення державою, сталості, стабільності норм права, що регулюютьгосподарську діяльність. Постійні зміни «правил гри» негативно сприймаютьсясуб’єктами господарювання, інвесторами і викликає негативну реакцію бізнессередовища, що неодноразово спостерігалосяприпопередніх спробах скасувати ГК. Навіщо ж постійнонаступати на одні й ті ж граблі.
6. Необхідно враховувати, що скасування ГК дозволитьнечесним на руку чиновникам скористатися плутаниною і прогалинами в законодавстві, що неминучевиникнути в цій ситуації. У пресі день удень вказується про збільшення рівня корупції в країні. І це одна з тихпроблем, про яку має сенс потурбуватися, державним органам, і запропонуватиреальне вирішення цієї злободенної проблеми, а не грати на руку корупціонерам.
7. Невже в державі не залишилося інших нагальних проблем,які знаходяться в компетенції Мін'юсту, крім скасування ГК? У правовійситуації, яка склалася на даний момент, має сенс забезпечити неухильневиконання діючих норм права, а не займатися скасуванням, перенесенням та іншим перетасуванням нормправа.
Підводячи підсумок необхідно зазначити, що руйнування це набагатопростіше ніж созідання. На сьогоднішній день, дуже багато проблем в сфері економікиі права, які вимагають комплексне, неординарне рішення для збільшенняінвестиційних надходжень. Саме в цій сфері, все державні органи влади, повиннівести постійну роботу і пропонувати рішення спрямовані на збільшення потокуінвестицій, а не «висмоктувати з пальця» надумані аргументи для руйнуваннядіючої системи господарювання й інвестування.
- Міцний крафт в Україні: як недосконале законодавство гальмує галузь Катерина Камишева 00:16
- Імпорт російського урану до Німеччини зріс майже 70%. Володимир Горковенко вчора о 22:07
- Чи є місце Ханукії в центрі Києва? Олег Вишняков вчора о 13:28
- Про газ для "чайників" Євген Магда вчора о 12:23
- Особливості аудиту земельних ділянок для успішної реалізації будівельних проєктів Ольга Сидорчук вчора о 11:39
- Витяг з держреєстру не є належним доказом самопредставництва в суді для юрособи Євген Морозов вчора о 09:35
- Як стати відомим адвокатом за 1 рік? Тетяна Лежух 02.01.2025 16:26
- Як українським трейдерам успішно працювати на біржі EPEX Spot Ростислав Никітенко 02.01.2025 12:29
- Синьо-жовтий прапор у Гаазі: як Україна змінює правила глобального правосуддя Дмитро Зенкін 02.01.2025 12:05
- Юридичні послуги у 2025 році: виклики, перспективи та етика професії Світлана Приймак 02.01.2025 10:00
- Стягнення на один і той самий предмет іпотеки в різні способи Євген Морозов 02.01.2025 09:48
- ПЗУ "Про ринок деревини" – найкраща робоча модель захисту вітчизняних деревообробників Юрій Дюг 02.01.2025 09:08
- Статистика 2024: Як форензик допомагає виявити фінансові злочини Артем Ковбель 02.01.2025 02:12
- О распаде (разделе, национализации) крупнейших мировых ТНК Володимир Стус 01.01.2025 22:56
- 5 причин, навіщо складати CELPIP у 2025 році? Олександра Смілянець 01.01.2025 12:25
-
Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля. Цей феномен трапляється дедалі частіше
Бізнес 104689
-
Кінець епохи. Що буде з мережею АЗС "Авіас"
Бізнес 86317
-
До України їдуть ракети Sea Sparrow. Що це за зброя і як для них адаптували радянські "Буки"
Технології 45501
-
"Пропускна здатність русла була майже нульова". Біля Києва розчистили річку за 11 млн
Бізнес 12706
-
У Вознесенську відновив роботу залізничний вокзал – фото
Бізнес 12433