Додаткове заочне рішення
Процесуальна неможливість ухвалення додаткового заочного рішення
18 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 947/32389/21, провадження № 61-7981 св 23 (ЄДРСРУ № 114259093) досліджував питання щодо процесуальної неможливості ухвалення додаткового заочного рішення.
Заочний розгляд справи відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (глава 11) є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача. Його розглядають як додаткову гарантію позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу.
Заочне рішення суду ухвалюється в тому разі, коли особу було належним чином повідомлено про розгляд справи, але вона була відсутня в судовому засіданні й не подала відзиву, заперечень на позовну заяву.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин.
Однак, Верховний Суд зазначає, що нормами ЦПК України не передбачено ухвалення додаткового заочного рішення, через те, що при ухваленні додаткового рішення суду відсутня така обов`язкова умова як для заочного рішення, а саме належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання (пункт 1 частини першої статті 280 ЦПК України).
Так, у частині четвертій статті 270 ЦПК України закріплено, що, ухвалюючи додаткове рішення, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Тому повідомлення і явка відповідача у даному випадку не є обов`язковою.
ВИСНОВОК: Нормами ЦПК України не передбачено ухвалення додаткового заочного рішення.
P.s. Разом із тим, указана помилка судів не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення (частина друга статті 410 ЦПК України).
- Щодо відповідальності за порушення законодавства про ЗЕК: Законопроєкт №12441 Світлана Приймак 09:30
- Історія повторюється. І вона має повторюватись правильно Віктор Плахута вчора о 17:05
- Без землі. Небо хамелеонів Олег Короташ вчора о 16:19
- 3 роки вторгнення. 11 років війни. 400 років нашої боротьби Володимир Горковенко вчора о 12:31
- Процедура переведення військовослужбовця в іншу частину після самовільного залишення Тетяна Шупик вчора о 12:16
- Несправедливі умови договорів: як захистити себе від пастки? Дмитро Зенкін вчора о 10:00
- Біженці та мирні перемовини: час працює проти України Любов Шпак вчора о 08:52
- Альтернативна енергетика: що краще – СЕС, ВЕС чи приватні ГЕС? Ростислав Никітенко вчора о 07:37
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 23.02.2025 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв 22.02.2025 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
-
Литва розпочала розбирати ЛЕП до Росії. Частину обладнання передадуть Україні – фото
Бізнес 2869
-
Що для України означає результат виборів у Німеччині
Думка 2303
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 2073
-
Третій за величиною НПЗ Росії зупинився після атаки українських дронів
Бізнес 1660
-
FT: У нового уряду Німеччини будуть проблеми зі збільшенням допомоги Україні
Фінанси 1573