Україна на межі інфляційного "штопору". Що робити?
В Україні спостерігається унікальна ситуація - ціни на внутрішньому ринку зростають, а гривня – укріплюється по відношенню до світових валют
За даними, оприлюдненими Державною службою статистики України, у вересні 2021 року споживча інфляція в річному вимірі прискорилася до 11% (із 10,2% у серпні). У місячному вимірі, порівняно із серпнем поточного року, ціни зросли на 1,2%.
Впродовж вересня:
- прискорювалося подорожчання оброблених продовольчих товарів (до 13%);
- зростали ціни на макаронні та кондитерські вироби, м’ясні та молочні продукти через підвищення виробничих витрат бізнесу (на сировину, енергію та оплату праці) та стійкий споживчий попит;
- подорожчали продукти переробки соняшникової олії (спреди та майонез), відображаючи підвищення її вартості у попередні періоди; - прискорилося зростання цін на електроніку через дефіцит комплектуючих на світовому ринку.
Проте, через імпорт доларової інфляції і штучно-ситуативне укріплення гривні темпи подорожчання товарів зі значною компонентою імпорту (чаю, кави, спецій та морепродуктів) та зростання цін на непродовольчі товари дещо сповільнилися. В свою чергу, зміцненню обмінного курсу гривні сприяло підвищення Мінфіном ставок з нових розміщень ОВДП та збільшення продажу доларів газотрейдерами-експортерами на міжбанківській валютній біржі. Вересень для газотрейдерів виявися напрочуд успішним, бо їм вдалося продати газ до Європи з прибутком в 800-900%, але повторити цей успіх буде дуже важко.
Саме через вищеозначені чинники в Україні спостерігається унікальна ситуація, коли ціни на внутрішньому ринку, насамперед на продовольчі товари та житлово-комунальні послуги зростають, а гривня – укріплюється по відношенню до світових валют.
Зростання інфляції за умов одночасної ревальвації гривні, з одного боку – допомагає уряду із наповненням держбюджету та підтримкою закупівель критичного імпорту. А з іншого боку – призводить до зниження рівня заощаджень громадян, оскільки зростання доходів непропорційне зростанню цін і купівельну спроможність українці вимушено підтримують за рахунок накопиченого. В свою чергу, зниження обсягів депозитів, яке вже сягнуло 2% (за даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), негативно впливає на спроможність банків кредитувати економіку через зниження рівня доступних для цього ресурсів. Брак ресурсів для кредитування, обтяжений ще й підвищенням облікової ставки НБУ (відповідно, подорожчанням коштів) призводить до зростання вартості позик. Зростання вартості позик для бізнесу призводить до збільшення собівартості товарів та послуг, а це, в свою чергу – до зростання цін. Коло замикається починається нова спіраль роздмухування споживчої інфляції.
Щоб запобігти подальшому неконтрольованому зростанню вартості життя, а саме це є найбільшим негативним наслідком інфляції з точки зору пересічного громадянина, держава повинна мати та впроваджувати в життя антиінфляційну політику. Антиінфляційна політика являє собою комплекс заходів щодо державного регулювання економіки, спрямованих на придушення інфляції.
Загалом, комплекс заходів має містити:
- інформаційну кампанію з метою знизити, а потім – погасити інфляційні очікування;
- надання підтримки малому та середньому бізнесу, насамперед через зниження податків та пільгового кредитування з використанням можливостей державних банків;
- сприяння вільному переливанню капіталів з галузі в галузь з одночасним запобіганням появи нових монополій.
Також варто використовувати, залежно від природи інфляції, прямі та непрямі методи її приборкання.
Серед прямих методів варто виокремити:
- пряме і безпосереднє регулювання державою кредитів і тим самим - грошової маси;
- державне регулювання цін;
- державне (по угоді з профспілками) регулювання заробітної плати;
- державне регулювання зовнішньої торгівлі, ввезення та вивезення капіталу і валютного курсу.
Серед непрямих методів:
- регулювання загальної маси грошей через управління ними НБУ;
- регулювання позикового і облікового процесу комерційних банків через управління ними НБУ;
- перехід до 100%-вого обов'язкового резервування для комерційних банків та урядового контролю за операціями НБУ на відкритому ринку цінних паперів.
Практично всі ці заходи та методи в Україні складно застосовувати через особливості законодавства та відсутність в Уряду економічних можливостей регулювання цін. Чинне законодавство не передбачає можливостей урядового контролю за діяльність Нацбанку, а щодо регулювання цін, то найбільш ефективні його інструменти як то: прямі товарні інтервенції (з держрезерву чи готової продукції держпідприємств) та пряме обмеження рентабельності держкорпорацій – заблоковані у зв’язку із руйнацією системи державного резерву та масовій приватизації 1992-2020 рр і корпоратизації 2014-2020 рр, що призвело до втрати Урядом прямих інструментів керування державними компаніями. Відповідно, в Уряду залишаються переважно адміністративні методи впливу на цінову політику в країні. Гірше того, для повноцінного використання цих методів Кабмін вимушений узгоджувати свої дії з парламентом, що ускладнює процес та не дозволяє швидко реагувати на інфляційні зміни. Насамперед тому, що головними адміністративними важелями є розміри податкових ставок та акцизів, а змінити їх можна лише за умов ухвалення парламентом відповідних законодавчих змін. Саме тому, процес реалізації антиінфляційної політики в Україні – досить недосконалий та слабко ефективний.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23696
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17426
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17418
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13860
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12072