Україна на межі інфляційного "штопору". Що робити?
В Україні спостерігається унікальна ситуація - ціни на внутрішньому ринку зростають, а гривня – укріплюється по відношенню до світових валют
За даними, оприлюдненими Державною службою статистики України, у вересні 2021 року споживча інфляція в річному вимірі прискорилася до 11% (із 10,2% у серпні). У місячному вимірі, порівняно із серпнем поточного року, ціни зросли на 1,2%.
Впродовж вересня:
- прискорювалося подорожчання оброблених продовольчих товарів (до 13%);
- зростали ціни на макаронні та кондитерські вироби, м’ясні та молочні продукти через підвищення виробничих витрат бізнесу (на сировину, енергію та оплату праці) та стійкий споживчий попит;
- подорожчали продукти переробки соняшникової олії (спреди та майонез), відображаючи підвищення її вартості у попередні періоди; - прискорилося зростання цін на електроніку через дефіцит комплектуючих на світовому ринку.
Проте, через імпорт доларової інфляції і штучно-ситуативне укріплення гривні темпи подорожчання товарів зі значною компонентою імпорту (чаю, кави, спецій та морепродуктів) та зростання цін на непродовольчі товари дещо сповільнилися. В свою чергу, зміцненню обмінного курсу гривні сприяло підвищення Мінфіном ставок з нових розміщень ОВДП та збільшення продажу доларів газотрейдерами-експортерами на міжбанківській валютній біржі. Вересень для газотрейдерів виявися напрочуд успішним, бо їм вдалося продати газ до Європи з прибутком в 800-900%, але повторити цей успіх буде дуже важко.
Саме через вищеозначені чинники в Україні спостерігається унікальна ситуація, коли ціни на внутрішньому ринку, насамперед на продовольчі товари та житлово-комунальні послуги зростають, а гривня – укріплюється по відношенню до світових валют.
Зростання інфляції за умов одночасної ревальвації гривні, з одного боку – допомагає уряду із наповненням держбюджету та підтримкою закупівель критичного імпорту. А з іншого боку – призводить до зниження рівня заощаджень громадян, оскільки зростання доходів непропорційне зростанню цін і купівельну спроможність українці вимушено підтримують за рахунок накопиченого. В свою чергу, зниження обсягів депозитів, яке вже сягнуло 2% (за даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), негативно впливає на спроможність банків кредитувати економіку через зниження рівня доступних для цього ресурсів. Брак ресурсів для кредитування, обтяжений ще й підвищенням облікової ставки НБУ (відповідно, подорожчанням коштів) призводить до зростання вартості позик. Зростання вартості позик для бізнесу призводить до збільшення собівартості товарів та послуг, а це, в свою чергу – до зростання цін. Коло замикається починається нова спіраль роздмухування споживчої інфляції.
Щоб запобігти подальшому неконтрольованому зростанню вартості життя, а саме це є найбільшим негативним наслідком інфляції з точки зору пересічного громадянина, держава повинна мати та впроваджувати в життя антиінфляційну політику. Антиінфляційна політика являє собою комплекс заходів щодо державного регулювання економіки, спрямованих на придушення інфляції.
Загалом, комплекс заходів має містити:
- інформаційну кампанію з метою знизити, а потім – погасити інфляційні очікування;
- надання підтримки малому та середньому бізнесу, насамперед через зниження податків та пільгового кредитування з використанням можливостей державних банків;
- сприяння вільному переливанню капіталів з галузі в галузь з одночасним запобіганням появи нових монополій.
Також варто використовувати, залежно від природи інфляції, прямі та непрямі методи її приборкання.
Серед прямих методів варто виокремити:
- пряме і безпосереднє регулювання державою кредитів і тим самим - грошової маси;
- державне регулювання цін;
- державне (по угоді з профспілками) регулювання заробітної плати;
- державне регулювання зовнішньої торгівлі, ввезення та вивезення капіталу і валютного курсу.
Серед непрямих методів:
- регулювання загальної маси грошей через управління ними НБУ;
- регулювання позикового і облікового процесу комерційних банків через управління ними НБУ;
- перехід до 100%-вого обов'язкового резервування для комерційних банків та урядового контролю за операціями НБУ на відкритому ринку цінних паперів.
Практично всі ці заходи та методи в Україні складно застосовувати через особливості законодавства та відсутність в Уряду економічних можливостей регулювання цін. Чинне законодавство не передбачає можливостей урядового контролю за діяльність Нацбанку, а щодо регулювання цін, то найбільш ефективні його інструменти як то: прямі товарні інтервенції (з держрезерву чи готової продукції держпідприємств) та пряме обмеження рентабельності держкорпорацій – заблоковані у зв’язку із руйнацією системи державного резерву та масовій приватизації 1992-2020 рр і корпоратизації 2014-2020 рр, що призвело до втрати Урядом прямих інструментів керування державними компаніями. Відповідно, в Уряду залишаються переважно адміністративні методи впливу на цінову політику в країні. Гірше того, для повноцінного використання цих методів Кабмін вимушений узгоджувати свої дії з парламентом, що ускладнює процес та не дозволяє швидко реагувати на інфляційні зміни. Насамперед тому, що головними адміністративними важелями є розміри податкових ставок та акцизів, а змінити їх можна лише за умов ухвалення парламентом відповідних законодавчих змін. Саме тому, процес реалізації антиінфляційної політики в Україні – досить недосконалий та слабко ефективний.
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 153
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 101
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 34103
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
25462
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 22163
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 9908
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8719