"Укрводшлях" і борги. Як Мінінфраструктури може зупинити річковий транспорт в Україні
Міністерство інфраструктури останнім часом «піариться» на гучних проектах, що мають швидше медійний характер. Але не звертають уваги на серйозну проблему, яка стосується річкового транспорту в Україні
Після протестів спільноти моряків через корупцію при видачі документів, до протестів готуються лоцмани річкового транспорту, яким не виплачують зарплату, а борги накопичуються. При цьому, експортна перевалка по річці Дніпро може зупинись. І це масштабна проблема, яка контрастує із піаром МІУ на минулорічному ухваленні закону про внутрішній водний транспорт.
Суть цієї проблеми наступна. Роботу внутрішніх водних шляхів в Україні, зокрема функціонування судноплавних шлюзів, забезпечує державне підприємство «Укрводшлях». У цьому підприємстві працює 508 осіб, зокрема лоцманів, що мають виконувати проводку річкових суден. Бюджет «Укрводшляху» також відносно невеликий – усього 91 мільйон гривень (за фінпланом на 2021 рік). Левова частина із цієї суми – 44 мільйони гривень – закладена на зарплати працівникам та перерахування ЄСВ в бюджет.
Також важливий нюанс – оскільки «Укрводшлях» - не комерційне підприємство, а установа, що обслуговує критичну інфраструктуру держави, відповідно – «Укроводшлях» прямо залежить від стабільності фінансування із державного бюджету. А забезпечувати стабільність фінансування, у свою чергу, має Мінінфраструктури, якому напряму підпорядкований «Укрводшлях».
Є теорія: на 2021 рік керівництво державного підприємства «Укрводшлях» просило МІУ надати 146 мільйонів додаткового фінансування, аби провести хоча б дрібні ремонти на судноплавних шлюзах. Шлюзи - це стратегічні об’єкти, діяльність яких (електроенергію та ін.) необхідно забезпечувати. І якщо буде якийсь збій, вчасно не виконаний ремонт, може статися катастрофа. Наприклад, різниця між Київським та Херсонським каскадом Дніпра - понад 100 метрів. Якщо щось станеться зі шлюзом, масштаби наслідків важко уявити.
А є практика: на даний момент, «Укрводшлях» по факту не має грошей. Тому лоцмани-працівники цього підприємства уже декілька місяців не отримують зарплату, фактично не мають засобів до існування, тому – відмовились працювати і готові протестувати. Особливо гострою ця ситуація є в Херсонській області.
І тут справа не лише в загостренні соціальної обстановки в чутливому для нашої держави регіоні.
За існуючою нормативною базою, лоцмани «Укрводшляху» мають виконувати проводку усіх суден через судноплавні шлюзи, і це логічно: шлюзи, як я вже казав, стратегічна для держави інфраструктура, тому й обслуговувати їх мають виключно лоцмани держустанов.
По факту – лоцмани «Укрводшляху» виконували переважно проводку по Дніпру та шлюзам іноземних суховантажів: охопити усі понад 10 тисяч рейсів на внутрішніх водних шляхах – держава не має необхідної кількості персоналу.
А тепер виходить так: лоцмани «Укрводшляху» не отримують заплату, справедливо відмовляються працювати, і тому експортна перевалка на річкових портах України може бути заблокована.
Якщо ж весь персонал «Укрводшляху» відмовиться працювати та покине свої робочі місця, тоді у нас може зупинитися рух річкового флоту: в теорії просто нікому буде обслуговувати такий трафік. І в сухому підсумку, в Україні може вперше за 30 років Незалежності зупинитись робота річкового транспорту, чого не було навіть у складні та буремні 90-ті. Звичайно, хтось продовжуватиме це робити без лоцманів, але це завжди несе ризики.
Головна причина цієї кризи - відсутність системності в роботі Міністерства інфраструктури. Але ситуацію ще можливо виправити, якщо МІУ замість піар-проектів займеться своїми безпосередніми функціями, та відшукає гроші, що необхідні для відновлення нормальної роботи «Укрводшляху». Одна справа - розробити та ухвалити закон, а зовсім інша - забезпечити реально системне функціонування галузі. З другим в МІУ проблеми, оскільки немає розуміння, як це все працює.
Головне для транспортної галузі – люди. І це недопустимо, коли кваліфікований персонал державних підприємств лишається без засобів до існування через бездіяльність профільного міністра.
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 465
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 130
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 119
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 112
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 100
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 12638
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 4951
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4346
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3807
-
Іспанія та Португалія залишилися без світла: блекаут на всьому Піренейському півострові
Бізнес 2954