Шини з Майдану утилізують за рахунок природоохоронного фонду
Автомобільні покришки, які знаходяться на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях Києва, будуть утилізовані за рахунок коштів Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища
Революційна ситуація в Україні загострила одне із актуальних екологічних питань – необхідність утилізації небезпечних відходів, в тому числі й автомобільних покришок. Всі ці шини, які зараз знаходяться у центрі Києва, рано чи пізно треба буде прибирати. Поки вони знаходились на станціях техобслуговування та в гаражах українців, проблема їх утилізації здавалась не на стільки масштабною. Зараз же, коли тисячі автомобільних шин зібрані на досить невеликій території, якраз час замислитись про шляхи їх переробки. Адже невдовзі у місті встановиться тепла погода і під впливом сонячних променів усі ці покришки почнуть нагріватись та виділяти шкідливі речовини у повітря, яким щодня у центрі столиці дихають сотні людей. Щоби не труїти киян і гостей міста, вважаю, що необхідно буде утилізувати ці покришки або для початку – вивезти їх із середмістя.
Постійна комісія Київської міської ради з питань екологічної політики прийняла рішення про включення до переліку природоохоронних заходів на 2014 рік, що фінансуються з Київського міського фонду охорони навколишнього середовища, роботи з утилізації автомобільних покришок, які знаходяться на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях столиці.
Наразі у середмісті Києва зосереджена не одна тисяча зношених автомобільних покришок, які необхідно утилізувати. На ці цілі будуть виділені кошти з міського природоохоронного фонду.
Підприємства, які займатимуться утилізацією шин, визначить тендер. Безумовно, це будуть компанії, що мають ліцензію Міністерства охорони навколишнього середовища на виконання таких робіт.
А поки буде проведений тендер на визначення підприємства, що утилізує шини, поки керівництво міста вестиме переговори з учасниками акцій протесту, слід визначити територію для тимчасового зберігання небезпечної гуми. Для прикладу, можна було би деякий час складувати ці покришки біля полігонів побутових відходів або підготувати інші майданчики для таких цілей. Але те, що шини необхідно вивезти із самісінького центру столиці – не викликає жодних сумнівів.
Наразі ці покришки є джерелом потенційної небезпеки для здоров'я киян та гостей міста. Натомість їх переробка має значний не тільки екологічний, а й економічний ефект.
Адже в 1 т автомобільних шин міститься близько 700 кг гуми, яку варто повторно використовувати. Наприклад, з них можна виготовляти не лише нові автопокришки, а й покриття для дитячих та спортивних майданчиків, тенісних кортів, залізничні шпали, матеріали для покрівель будинків і навіть підошви для взуття.
А переробка шин методом піролізу дає можливість отримати термолізний газ, який є аналогом природного, спресований металевий корд, що використовується у металургії, а також синтетичну нафту, здатну замінити низку нафтопродуктів.
Хочу застерегти всіх від можливих спроб просто викинути ці шини, як уже було із попелом, прибраним з вулиці Грушевського, чи, не дай Боже, десь спалити. Адже при спаленні кожної тонни шин в атмосферу виділяється 270 кг сажі і 450 кг токсичних газів.
Тому як голова екологічної комісії Київради я наполягаю винятково на вторинній переробці автопокришок з Майдану. Тому ми включили утилізацію цих шин до переліку природоохоронних заходів, що будуть профінансовані з Київського міського фонду охорони навколишнього середовища.
Навряд чи знайдуться противники того, щоб старі зношені покришки з Майдану перетворились на покриття для дитячих майданчиків чи були використанні при будівництві доріг.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 712
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 609
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 252
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35801
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11590
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6125
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3521
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 1955