Підсудність спору при не виконанні тендерного договору: КАС чи ГПК ?
Кожному суб’єкту господарювання відомо про випадки неповного, несвоєчасного оплати таким суб’єктом владних повноважень вартості товарів згідно умов тендерного договору на користь постачальника.
Кожному суб’єкту господарювання, який хоча б одного разу здійснював поставку товарів, робіт чи послуг на адресу замовника з бюджетного сектору економіки у межах Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922- VIII, відомо про випадки неповного, несвоєчасного або ж взагалі неперерахування оплати таким суб’єктом владних повноважень вартості товарів згідно умов тендерного договору на користь постачальника.
Очевидно, що постачальник відразу поспіхом звертається до відповідного господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з рахунків замовника. Проте чи надає це підприємству бажаний результат – отримання повної оплати, окрім заблокованих державним виконавцем казначейських рахунків відповідного замовника.
Так, на владно-управлінську природу та зміст дій розпорядника бюджетних коштів спрямованих на здійснення фінансових розрахунків суб’єкта владних повноважень з приватними постачальниками товарів, робіт чи послуг у межах виконання умов тендерного договору й відповідно певної бюджетної програми, вказав Верховний Суд України у постанові від 23.06.2015 у справі № 803/963/14 (№ 21-919а15, рішення у ЄДРСР за № 46449614) зазначивши, що оскільки дії одного з управлінь районної державної адміністрації, як головного розпорядника коштів місцевого бюджету, спрямовані на здійснення розрахунків з постачальниками послуг за своїм змістом спрямовані на виконання функцій суб’єкта владних повноважень, тобто є такими, що не виникають з диспозитивних договірних відносин. А відтак такі дії, й відповідні повноваження (спрямовані на розрахунок з постачальниками) за своїм правовим змістом є виконавчими і розпорядчими, що підтверджує їх владну природу, адже рішення щодо здійснення грошового розрахунку з постачальниками містить безпосередній владний характер позаяк приймається лише у межах відповідних владно-управлінських повноважень та на виконання певної бюджетної програми, що саме по собі виключає кваліфікацію таких дій як ті, що виникли з договірних (диспозитивних) відносин.
Отже, діяльність розпорядника бюджетних коштів у відносинах, щодо фінансових розрахунків з постачальниками (тобто переможцями оголошеного тендеру у межах державних закупівель, які згодом виступають отримувачами бюджетних коштів) є здійсненням владних управлінських функцій в розумінні статті 2 КАС України.
Необхідно також брати до уваги постанову Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 760/11577/15-ц (№ 6-1329цс16, рішення у ЄДРСР за № 67858214) суть якої полягає у наступному.
Згідно з пунктом 1.8 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758 органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування клієнтів відповідно до умов договорів між органами Казначейства та клієнтами, тобто розпорядником бюджетних коштів, яким у нашому випадку є замовник по тендерному договору.
Одразу звертаємо увагу читача, на постанову Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 826/6059/13-а (№ 21-3920а15, рішення у ЄДРСР за № 54163639) де акцентовано увагу на зміст пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-ІІІ (далі - Закон № 2346 ) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платниказ дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
А тому, орган казначейства виконуючи розрахунково-касову функцію банку відповідного розпорядника бюджетних коштів, тобто замовника по тендерному договору, будучи учасником системи електронних платежів Національного банку України, і враховуючи положення статті 19 Конституції України зобов’язаний дотримуватися положень Закону № 2346.
Так, відповідно до змісту пункту 8.1, 8.4 статті 8 Закону № 2346 банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
За приписами пункту 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.
Таким чином, на думку автора, суб’єкту господарювання ініціюючи судовий процес спрямований на фактичне отримання підприємством повної вартості поставлених товарів по тендерному договору, в адміністративному позові необхідно залучати співвідповідачем відповідний орган Казначейства з формулюванням позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди (в результаті протиправної бездіяльності з неперерахування коштів) або зобов’язання вчинити певні дії, а саме перерахувати кошти з бюджетного рахунку розпорядника (замовника по тендерному договору) на користь підприємства, проте найбільш гарантованим та позитивним для суб’єкта господарювання слід розглядати позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 726
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 371
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 214
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 33135
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 31111
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25332
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8256
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7604