Що вбиває українського націоналіста?
Український націоналізм сьогодні, це реінкарнована сукупність надзвичайно сильних особистостей минулого, що різко починає освоювати навколишній світ.
Український націоналізм сьогодні, це реінкарнована сукупність надзвичайно сильних особистостей минулого, що різко починає освоювати навколишній світ. Сучасним його назвати надзвичайно важко і це основна проблема сприйняття його суспільством. До того ж про націоналізм в Україні роками, якщо не століттями говорили виключно його вороги, тим самим викривляючи саме поняття в свідомості пересічного громадянина. В цьому тексті я спробую перерахувати основні чинники, що стають на заваді адекватного сприйняття ідей націоналізму в сучасній Україні. Поговоримо про вкорінені міфи, які на жаль, курсують не тільки в «ворожих колах», але і в головах багатьох націоналістів також.
Фантомні болі «совка»
Насадження комунізму в минулому столітті отримало на противагу ідеально сформовані засади націоналізму у вченнях Донцова, Міхновського, Сціборського, що в свою чергу народжувало перші власні українські війська та окремі організації націоналістів. З того часу минуло близько ста років, а перераховані прізвища знайомі лише мізерному відсотку людей. Степан Бандера - єдиний символ “Героя” (мене це завжди дивувало), що вийшов за межі маргінальних кіл. Російська пропаганда популяризувала його краще, ніж це могли зробити самі українці. Те ж саме відбулось і з українськими націоналістами сучасності. Ворожа пропаганда професійно зробила свого єдиного гідного ворога ворогом українців. Щоправда, відбулось це не без допомоги власних еліт.
Комплекс «нецивілізованості»
Як часто Ви чуєте вислів “А в цивілізованих країнах…!”. Бажання “цивілізації” українців поширилось на кожного другого, лише б стати в ряд з “цивілізованими країнами”, проте осмислене розуміння важко знайти. Поняття цивілізованості в кожної держави виключно своє і базується на досягненні високого рівня власної національної культури та притаманних традиційних цінностях. Сто років нам намагались вживити спочатку один культурний імплантат, тепер відверто хірургічним шляхом вживляють інший. Технічно імунітет суспільства річ така ж, як імунітет людини до захворювань. Чому ж ті цінності, що політична еліта називає європейськими так важко нам даються? Мабуть опиратись чужому або шкідливому просто природно. Навіщо ж це нам? Колись, для того щоб заволодіти багатствами держави, достатньо було віддати наказ легіонам. Сьогодні механізмів безліч. Один із них чудово використовує ліберальна Європа. Виглядає це приблизно так:
1) Ідентифікація країни, яку розривають військові та внутрішньополітичні конфлікти олігархів.
2) Висловлення занепокоєння.
3) Спостереження, доки рівень економіки досягає критичного.
4) Інвестуємо взамін на втрату своїх національних благ та культурних традицій.
5) Справа зроблена. Суспільство втрачає найцінніше, олігархи отримують капітал для розподілу, а держава поступово стає сировиною.
Страх бути собою
Ця проблема також має свої витоки в століттях нашої бездержавності. Сучасна Україна сьогодні потерпає не від націоналістів, а мабуть більше через відсутність націоналізму серед широких мас. Країна, яка дійсно наділена багатими природними ресурсами перетворюється в республіку жебрацтва. Про важливість україноцентричної економічної політики говорить досить великий відсоток простих людей з народу, а не тільки націоналісти, але через відсутність фактору об'єднання одних з іншими, страждають і ті, й інші.
Зацикленість на минулому
Сучасний український націоналізм проблемний тим, що сучасності в ньому мало. Сучасних ідеологів просто немає, або вони законсервовані на вченнях минулого століття. Світ змінюється, люди змінюються, процеси трансформуються. Український націоналізм в сьогодення ніяк не інтегрується, хоча б міг змінити технократичність устрою та очолити авангард відродження моральних цінностей.
Новації, розвиток, прогрес - це речі, на які якщо не впливати, то можна отримати в спадок химерне розуміння прогресу. Сьогодні націоналісти реагують на поняття прогресу як на глибоко негативну річ, цим самим спонукають інших насичувати його негативом.
Маргінальне мислення більшості представників цієї течії призводить до того, що суспільство просто не хоче сприймати тих, хто навіть не намагається поважати їх думку. Вузько радикальні погляди постійно відчужують навіть зацікавлених національною ідеєю людей.
Хвороба юнацького максималізму
Безумовно, якщо порівнювати роки незалежності до 2014 та період після і до сьогодні, український націоналізм швидко перейшов від мейнстримного молодіжного руху до загальноукраїнського. Та цього, на жаль, недостатньо. Часто маргінальний радикалізм створює егоїстичні кола, що не намагаються вести конструктивні діалоги, мають завищену амбіційність та бажання реалізувати себе за рахунок інших людей та ресурсів, прикриваючись лише фізичним впливом. Відсутність холодного розуму, розсудливості, адекватного сприйняття реальності стає високим бар'єром від суспільства. Коли, до прикладу, демократ поганий тільки через те, що він демократ, його навички, ідеї, ініціативність не сприймається через шаблонність міркувань. То яким чином націоналісти, які прагнуть прийти до влади, збираються змінити країну, коли якісних кадрів просто не буде?
Вміння виходити за межі маргінальних середовищ, вміння спілкуватись, вміти вступати в дискусію і гідно з неї виходити дасть можливість націоналістам стати сучасними і бути ближчими до людей. Об'єднання українців навколо однієї культури, єдиних традиційних цінностей, єдиної моралі - це вірний шлях до відродження та перспективи стати вагомим суб'єктом на світовій арені.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 212
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 190
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 8095
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 7592
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 6632
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 3478
-
П’ять уроків Другої світової, щоб не було Третьої. Стаття глав МЗС семи країн
3244