Арешт, управління та конфіскація активів в рамках кримінального процесу
«Арешт, управління і конфіскація активів являються унікальними, відмінними, взаємопов’язаними правовими процесами»
Арешт, управління та конфіскація активів – ці терміни мають унікальне значення та стосуються різних процесів і понять. Тому, враховуючи можливе неправильне їх використання, важливо дати визначення деяким загальновживаним термінам.
Актив – це частина власності, предмет або інша річ, яка має внутрішню або зовнішню цінність. Активи включають готівку, нерухомість, землю, будівлі, автомобілі, різноманітні ліцензії, твори мистецтва та інше. Тобто, активом може бути будь-що, що має цінність для особи, яка ним володіє чи шукає його.
Арешт активів передбачає обмеження провомочностей власника активу за рішенням суду, шляхом передачі на зберігання, або до відповідного органу для здійснення заходів з управління ним.
Конфіскація активів – це юридичний процес, який дозволяє за рішенням суду позбавити (без компенсації для особи) права власності на майно, пов’язане зі злочином. Це може статися в рамках цивільного процесу, як-ось позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або після засудження особи в кримінальному процесі.
Звертаючись до історичного минулого варто зазначити, що конфіскація активів сягає давніх часів. Так, вилучення прибутку або майна, пов’язаного зі злочином уперше згадується у Старому Завіті (Вихід 21:28). Його часто здійснювали прихильники доіудейських християнських релігій. Пізніше конфіскація майна була дозволена в Англії, де навігаційні акти 1660 року передбачали не лише арешт та конфіскацію незаконно експлуатованих суден (тобто небританських кораблів), а й товарів, відвантажених з порушенням закону. Невдовзі після здобуття незалежності перший Конгрес США прийняв подібне законодавство у 1789 році. За кілька років він додав низку правопорушень, за якими можна було дозволити конфіскацію, включаючи піратство, торгівлю рабами та порушення митних правил.
На сьогодні конфіскація стала важливим інструментом в процесі боротьби із злочинністю. Особливу роль в цьому процесі покладено на арешт активів для того, щоб остаточне рішення суду у вигляді конфіскації було виконано. Разом із тим, чи збережеться актив до його конфіскації?
У деяких випадках сам механізм накладення арешту здатний ефективно працювати без потреби управління. До прикладу, коли йдеться про арешт банківського рахунку тоді, як правило, банк може забезпечити блокування рахунку. Але якщо це елітна нерухомість, автомобілі, яхти тощо, або навіть якщо на банківському рахунку знаходяться кошти? Активи можуть вимагати зберігання або регулярного обслуговування, щоб підтримувати їх у належному стані, що під час кримінального процесу може призвести до значних витрат. Інші активи швидко втрачають свою вартість (у тому числі через інфляцію).
Невід’ємною частиною такого процесу є забезпечення належного управління арештованими активами для можливої подальшої їх конфіскації, що відповідає статті 10 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/42/ЄС від 03.04.2014 про заморожування та конфіскацію засобів і доходів, одержаних злочинним шляхом в Європейському Союзі, і як міжнародне зобов’язання виконано Україною, шляхом створення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Відразу слід зазначити, що майже усі держави-члени Європейського Союзу мають правові положення, спрямовані на збереження та оптимізацію вилучених активів, а також мінімізацію витрат на їх технічне обслуговування. Однак, неможливо визначити будь-якого уніфікованого підходу, оскільки встановленої моделі управління арештованими активами немає. Запровадження системи управління арештованими активами визначається кожною державою відповідно до власного законодавства. Аналіз зарубіжної практики дозволяє виділити декілька механізмів управління арештованими активами:
1). Управління арештованими активами здійснює правоохоронний орган або уповноважене міністерство (держави, де є такі механізми включають Бельгію, Чехію, Нідерланди, Таїланд та США).
2). Держави в яких на додаток до функції управління арештованими активами, уповноважений орган відповідає за сприяння використання конфіскації активів, як інструменту правоохоронних органів. Такі державні органи відіграють важливу роль у відстеженні активів, навчанні та консультуванні з питань конфіскації, координації міжнародного співробітництва у сфері повернення активів, планування до арешту, супровід під час судових розглядів (держави з такими механізмами включають Австралію, Мексику та Нову Зеландію).
3). Держави, які повністю використовують спеціалізовані та багатофункціональні можливості, незалежні органи для управління арештованими активами (держави з такими механізми включають Канаду, Колумбію, Францію). Цей варіант розглядається особливо бажано, коли масштаб конфіскації активів досяг рівня, який виправдовує витрати на функціонування такого органу. Створення незалежного органу з управління арештованими активами може бути мотивованим бажанням розділити функції слідства та прокурорського нагляду від функції управління арештованими активами. Важливою передумовою для накладення арешту на актив має бути його належне планування. Методологія планування перед накладенням арешту на актив допомагає уникати потенційних проблем з управлінням або зберіганням та передчасного повернення активу злочинцю. Існування планування перед арештом є міжнародною практикою. Так в кращих практиках щодо конфіскації (рекомендації 4 та 38) і основні питання роботи щодо повернення активів Групи з розробки фінансових заходів протидії відмиванню коштів (FATF) вказала на важливість належного планування перед тим, як застосовувати заморожування або арешт активів.
Водночас, в Україні таку діяльність проводить АРМА, яка надає слідчому, прокурору, слідчому судді, суду письмові роз’яснення щодо можливості забезпечення Національним агентством ефективного управління активом та збереження (за можливості - збільшення) його економічної вартості. Таке роз’яснення надається у відповідь на звернення слідчого, прокурора, слідчого судді, суду протягом п’яти робочих днів з дня отримання Національним агентством такого звернення (пункт 8-1 частини 1 статті 10 Закону України про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів). Формально таке планування повинно відбуватися задовго до подання клопотання про накладення арешту активу та передачу його в управління АРМА. Однак на практиці АРМА отримує активи по факту надсилання прокурором судового рішення до виконання, оскільки норма щодо обов’язку консультування із представниками АРМА в слідчого, прокурора та суду в Кримінальному процесуальному кодексі України відсутня. А від ефективно накладеного арешту на актив залежить подальше здійснення заходів з управління ним. Тому, вкрай важливо, щоб АРМА проводило консультування слідчого, прокурора, слідчого судді, суд саме на стадії до звернення із клопотанням про накладення арешту на актив, або до прийняття рішення про накладення арешту на актив та передачу його в управління АРМА.
Важливо зазначити, що навіть сама успішна система конфіскації може стати неефективною через неможливість управління активами, на які накладено арешт, а саме управління може бути неефективне без належного планування, що може призвести до величезних збитків як для власника, так і для держави.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 718
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 623
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 275
- Реформа "турботи" 183
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35840
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11605
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6395
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3997
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2875