Мінфін готується до роздування апарату держслужбовців
Міністр фінансів України оприлюднила п’ять стратегічних завдань для Мінфіну на 2016 рік.
Міністр фінансів України оприлюднила п’ять стратегічних завдань для Мінфіну на 2016 рік.

За її словами, докорінне реформування чекає на Державну фіскальну службу. «Перша наша мета на найближчий рік – боротьба з корупцією у всіх тих напрямках, за які відповідає Міністерство фінансів. Перш за все – в податковій та митній сферах, для чого ми маємо докорінно реформувати Державну Фіскальну Службу. Це – найбільш принципове, важливе, та, на жаль, складне завдання на 2016 рік. Реформа ДФС вже триває – ми розпочали її ще у червні минулого року, коли затвердили двохрічний план реформування ДФС. Дещо з плану вже зроблено. Наприклад, в листопаді 2015 року Кабмін вдвічі скоротив кількість регіональних управлінь ДФС, що дозволить значно – майже на 17 тис. – скоротити кількість співробітників податкових органів», – сказала Наталя Яресько.
У рамках цього процесу передбачено:
а) ухвалення трьох необхідних проектів законів, що вже подані до Верховної Ради та дозволяють здійснити кілька важливих кроків щодо реформування ДФС. Це законопроекти: 2176а, 2177а, 2178а;
б) реформування Офісу великих платників податків;
в) автоматизація максимальної кількості бізнес-процесів у роботі митної та податкової служб.
Запропоновані законодавчі зміни передбачають додаткові можливості для роздування апарату державних службовців та введення спеціальних посад для потрібних людей.
Перший із законопроектів передбачає внесення змін до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» щодо заступників керівника центрального органу виконавчої влади та стосується, як зазначено в пояснювальній записці, реалізації зобов’язань України, взятих за рекомендаціями місії Міжнародного валютного фонду щодо можливості призначення більшої кількості заступників Голови ДФС.
Так, зокрема, пропонується доповнити статтю 19 Закону: «В окремих центральних органах виконавчої влади кількість заступників може бути збільшена на підставі рішення Кабінету Міністрів України».
Причому збільшувати кількість заступників зможуть не лише в ДФС, а й в інших органах, адже норма закону неконкретизована.
Інші два проекти законів передбачають зміни до Податкового та Митного кодексів України, які носять швидше косметичний, ніж структурний характер, та передбачають заміну в положеннях кодексів формулювань «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику» в усіх відмінках на слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики», інституційного порядку оскарження дій чи рішень, інших понять та визначень.
Цілком ймовірно, що ці законопроекти втратили свою актуальність, бо вже є окремий проект закону, який покликаний регулювати діяльність Національної митної служби. Його прийняття неодмінно зумовить внесення чергових змін у Податковий та Митний кодекси в частині визначення понять та підпорядкованості.
Крім того, посилання в пояснювальних записках до законопроектів про те, що внесення таких змін обумовлене домовленостями та зобов’язаннями перед МВФ, — не конкретизовані, без посилань на конкретні пункти програми співпраці. Більше того, з моменту внесення їх до ВРУ програма вже переглядається, тому складно прогнозувати, чи збережуться в ній ці положення. Тим більше, що досі відсутній як звіт МВФ про виконання програми Україною, який мав бути оприлюднений наприкінці січня, так і будь-які документи з українського боку, які б поширювалися у відкритому доступі для громадян.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 612
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 255
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35810
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11591
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6193
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3662
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2198